Ядерний та енергетичний шантаж не допомогли Кремлю, тепер фактично залишився лише продовольчий
Переговори про продовження зернової угоди, яку систематично зриває Росія, відбудуться 10-11 травня у Стамбулі, повідомляє Міноборони Туреччини. Які шанси на успіх? Чи можуть у цьому допомогти намічені на 14 травня вибори в Туреччині, під які чинний президент Реджеп Ердоган робить один популістський крок за іншим? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулися до експертів.
Проблеми з українським експортом сухопутними коридорами, вибори в Туреччині – все це дає можливість посилити шантаж морськими зерновими коридорами
Головний економіст, керівник з економічних реформ Офісу простих рішень та результатів Ярослав Романчук міркує так:
"Танці навколо зерна – це чисто танці кремлівського режиму, що вже видає трупний запах. Він потрапив у ситуацію, коли не знає, що таке запропонувати Заходу, чим би його таким шантажувати, щоб той натиснув на Україну з метою проведення переговорів з РФ. Атаки дронів та ракет не допомогли. Ядерний та енергетичний шантаж не допомогли. Немає важелів впливу. Немає теми, яка б могла "зачепити" Київ чи Захід".
Експерт нагадує, що, коли українці дружно почали ввозити зерно до ЄС, яке логічно було б переправити в страждаючі від нестачі продовольства країни, це викликало негативну реакцію у польських, угорських, румунських, інших фермерів. Але не в цілому ООН, яка промовчала.
"Росіяни на цьому фоні ще в березні почали вкотре качати тему
блокування зернової угоди. Адже вона у них заточена не так під українців, як під себе. Можливість послабити санкції, виторгувати щось для РФ. Плюс – спосіб залишитися на порядку денному не в контексті "Путін звинувачується в геноциді українського суспільства в цілому та дітей зокрема", "Росія стирає з землі мирні міста", а в іншому. У спробі нагадати, що є частиною більш-менш цивілізованої угоди. Щоправда, для цього доводиться цю угоду постійно порушувати. Ну, а Ердогану, який раніше такі російські шантажі досить різко припиняв, зараз не до того. Він занурений у
внутрішньополітичні процеси. Де точно немає акцентів на зерновій угоді", – пояснює Ярослав Романчук.
За його словами, Кремль цим активно користується. Проблеми з українським експортом сухопутними коридорами, вибори в Туреччині – все це дає можливість посилити шантаж морськими зерновими коридорами. Що РФ активно і робить. Просуваючи свої чергові "хотілки". Запустити аміачний трубопровід, послабити банківські санкції, дати "зелене світло" на світові ринки більшій кількості продукції з країни-агресора тощо.
"Тим часом, над країнами, які допомагають РФ долати санкції, дедалі явніше згущуються хмари. На них можуть бути накладені вторинні санкції за таку
допомогу. І під прицілом тут низка країн Центральної Азії (включно з Казахстаном) і та сама Туреччина. Під прицілом і ті, хто допомагає російському нелегальному флоту перевозити нафту та нафтопродукти. Все це в комплексі ставить Кремль ще в складніше становище. І зернова угода, за логікою Москви, є єдиним шляхом до розширених переговорів. Яких РФ вкрай потребує, - зазначає Ярослав Романчук. – При цьому там не можуть не розуміти, що якщо зірвуть і цю угоду, то наступні переговори будуть виключно формою капітуляції Росії. Тож, гадаю, операцію буде продовжено. Можливо, не на 120 днів, як би мали, але на місяць-другий – так точно".
Саботаж продовжиться, доки на Кремль не почнуть тиснути всі світові лідери, а не лише представники колективного Заходу
Кандидат економічних наук, екс-директор з розвитку бізнесу АТ "Укрзалізниця" Андрій Рязанцев поділився такою думкою:
"Думаю, операцію буде продовжено. Причому не без допомоги Ердогана, на користь якого підвищити свій рейтинг ще й у такий спосіб – виступаючи як один із основних переговорників на міжнародному рівні в умовах російсько-української війни".
При цьому, продовжує експерт, докладно виконувати домовленості Росія не буде. Це не в її стилі. Вона, вважає Андрій Рязанцев, продовжить використовувати проблеми на світовому продовольчому ринку для досягнення особистих інтересів.
"Так що саботаж продовжиться, доки на Кремль не почнуть тиснути усі світові лідери, а не лише представники колективного Заходу, – вважає експерт. – Одним із своїх завдань під час нападу на Україну країна-агресор ставила отримання більшої частки на світовому ринку продовольства (зерно, олія), видавлюючи звідти нашу країну. Ще одна мета – в умовах критичного зростання цін на продукти харчування – диктувати свої умови і на цьому, а не лише на енергетичному ринку. Однак ці важелі повільно, але вірно вибиваються з рук Кремля".
Читайте також на порталі "Коментарі" - чи реально розпочати переговори про мир в Україні: генсек ООН зробив заяву.