ЗМІ розповіли про головні скандали в економіці у 2021 році
Якими були найбільші скандали в держфінансах України в році, що минає
Чи змогла Україна викорінити головні проблеми в контролюючих органах і які гучні скандали сколихнули країну в 2021 році, пише " РБК-Україна ".
"Турбулентністю" року видання назвало кадрові ротації у Кабміні. Зокрема, йдеться про призначення першим віце-прем'єр-міністром та міністром економіки України Олексія Любченка.
"Біографія чиновника, який будував свою кар'єру ще за Миколи Азарова, не віщувала нічого доброго ще у 2020 році, коли його запропонували на посаду в.о. голови податкового відомства. Ще до призначення в уряд, Любченко нібито мав відношення до численних схем у податковому ведомстве, в частности, к "скруткам" налога на добавленную стоимость, объемы которых оценивались в десятки миллиардов гривень ежегодно. В схеме, по оперативным данным , активно участвовали и ряд других сотрудников налоговых органов, в том числе и и. о. главы ГНС Евгений Олійников, який був заступником Любченка", - йдеться у матеріалі.
Пізніше Любченка було звільнено з подальшим проведенням обшуків на тему скруток. "Скандалом року" у держфінансах, за версією видання, стали "скручування" ПДВ. Ще у березні 2020 року масштаби проблеми озвучував Ігор Уманський . Проте його замінили на Сергія Марченка.
"Їх наявність неодноразово доводили журналісти , які публікували численні переліки компаній, залучених до скручування, та тимчасова слідча комісія Верховної ради, яка займалася зловживаннями в податкових органах. У результаті "скручування" стали причиною звільнення першого віце-прем'єра Любченка та в.о. голови ДПС Олійникова. Однак про реальні кримінальні справи поки нічого не відомо. Більше того, за даними учасників ринку, темпи "скруток" з кожним місяцем тільки збільшуються", - йдеться у матеріалі.
"Провалом року" журналісти назвали податкову амністію, яку ініціював голова податкового комітету Ради Данило Гетьманцев.
"Незважаючи на заявлені десятки мільярдів гривень, які планувалося задекларувати, та сотні компаній, які мали вивести гроші з тіні - ініціатива не користується великою популярністю у громадян. За останніми даними Гетьманцева, до бюджету за 4 місяці зібрали всього 51 млн грн (менше $2) млн), "амністувавши" трохи більше 1 млрд грн. Кількість поданих декларацій не вимірюється навіть сотнями", - сказано у статті.
Журналісти зазначають, що банки, де громадяни мають відкривати рахунки для "вибілених" коштів, не поспішають брати їх на депозити. Адже для них ніхто не скасовував обов'язку проводити фінмоніторинг – тобто перевірку законності походження грошей, непричетність клієнта, наприклад, до фінансування тероризму чи незаконної торгівлі зброєю.
"Недобором року" стали прогалини у виконанні планів боротьби з контрабандою з боку митних органів.
"Показові звільнення керівників регіональних митниць, санкції РНБО проти контрабандистів, нове обладнання для сканування вантажів, підвищення зарплат митникам – також поки що не допомогли у зменшенні обсягів контрабанди через кордон. За даними Гетьманцева , мінімальний обсяг "недобору", який показує митниця у 2021 році, становить близько 50 млрд гривень", йдеться у тексті.
Причиною, на думку видання, є наявність контролюючих інтересантів за межами фіскального відомства. Наприклад, минулого року своїх людей у відомство активно просував міністр фінансів Сергій Марченко. За даними журналістів, до тиску на регіональні митниці нібито має відношення радник голови ВП Микола Беззубенко .
"Примітно, що сам Беззубенко раніше працював під управлінням Сергія Семочка, першого заступника голови СБУ, якого журналісти викрили в організації злочинних схем на закупівлі медичних препаратів. Чому саме кадри з "минулої колоди" влада ставить на чолі корупційних схем на митниці – питання скоріше риторичне" , - сказано у статті.
Журналісти зазначають, що економічна корупція має цілком відчутну ціну: це кошти платників податків, які не потрапили до бюджету.