У МВС шокували заявою про мотиви "київського стрільця": Гітлеро був правий

Глава Нацполіції Іван Вигівський повідомив, що підозрюваний у соцмережах закликав «спалити всіх», однак основною версією злочину залишається побутовий конфлікт на тлі особистої нереалізованості

Правоохоронці розглядають побутовий конфлікт як одну з основних версій стрілянини, що сталася 18 квітня в Києві. За попередніми оцінками, саме особиста сварка могла стати тригером для агресивних дій нападника. Водночас у поліції наголошують, що остаточні висновки будуть зроблені лише після завершення всіх призначених експертиз. Про це в інтерв’ю РБК-Україна повідомив голова Національної поліції Іван Вигівський.

Він пояснив, що у подібних кримінальних провадженнях зазвичай проводиться комплексне психолого-психіатричне дослідження, яке може бути виконане навіть у разі смерті підозрюваного.

За словами очільника Нацполіції, первинні дані свідчать про наявність у фігуранта внутрішніх психологічних проблем. Він зазначив, що чоловік, ймовірно, прагнув уваги та особливого ставлення до себе, а також гостро реагував на конфліктні ситуації.

Вигівський підкреслив, що з матеріалів слідства випливає: підозрюваний неодноразово наголошував на відчутті образи та нерозуміння з боку оточення, що могло впливати на його емоційний стан. Це, на думку слідства, могло підсилити його реакцію під час інциденту.

Окремо правоохоронці звернули увагу на активність чоловіка в соціальних мережах. Він мав сторінку з проросійським контентом, де раніше публікував радикальні та агресивні висловлювання. Серед них — дописи з виправданням насильства та радикальними закликами, зроблені ще кілька років тому.

Водночас у поліції наголошують, що наявність таких висловлювань у минулому не дає підстав автоматично пов’язувати їх із конкретним злочином. Слідство розглядає різні фактори та не виключає, що ключовим тригером міг стати саме особистий конфлікт.

Як вже писали "Коментарі", президент України Володимир Зеленський особисто долучиться до неформального засідання Європейської ради, яке стартує 23 квітня на Кіпрі. Спочатку передбачалося, що глава держави братиме участь у форматі відеозв’язку, однак згодом його присутність була підтверджена безпосередньо. Про це повідомив президент Європейської ради Антоніу Кошта.