Статус журналіста як предмет торгів: мешканка Києва засвітилась у скандалі із фейковим посвідченням
Експерти вважають, що видачу журналістських посвідчень в Україні варто контролювати набагато жорсткіше, ніж зараз
В Києві відбулося засідання круглого столу на тему "Зброя – для псевдожурналіста: як зупинити неконтрольоване отримання дозволів на зброю за посвідченням представника ЗМІ". Експерти обговорили питання проблеми продажу журналістських посвідчень та її наслідків.
Однією із причин обговорення того, що професія журналіста в Україні перетворилася на товар, став інцидент у Києві. Як повідомляється, уродженка Миколаєва Ірина Топчій начебто придбала собі посвідчення медійного працівника для власних потреб. Зокрема жінка називає себе представницею ТОВ "Незалежна преса", однак жодних публікацій за її авторством не існує. Про такий кейс розповів голова правління ВГО "Стоп корупції" Ігор Бондарчук.
За словами Бондарчука, в соціальних мережах жінка зареєстрована під вигаданим іменем, а її наміри, які пані Ірина відкрито транслює своїм 28 тисячам фоловерів — досить радикальні. "Ось таке обличчя у мене, коли я вбиваю", "Не панікуйте. Помремо — так помремо", — підписує вона свої світлини. Експерт говорить, що подібна поведінка може бути пов’язаною із прийомом сильно діючих транквілізаторів, про що Топчій сама говорить у власних соцмережах.
Бондарчук акцентував увагу на тому, що "псевожурналістка" ділиться із підписниками власними відчуттями від приймання гідазепаму. Це сильний транквілізатор, який доступний лише за рецептом. При цьому вона має дозвіл на травматичну зброю (як працівник медіа), але через прийом ліків у подібному документі їй мали відмовити.
У той же час продаж і купівля статусу "журналіст" може також перетворитися на справжній бізнес. За словами експерта проєкту "Аналітичний кластер Українська фабрика думки" Юрія Гаврилечка, для того, щоби вирішити, що з цим робити, "ми повинні встановити мету і розробляти інструменти. Якщо це ринковий товар, то вивести його з ринку можна винятково ринковими ж методами, адже адміністративні не спрацьовують".
Гаврилечко вважає, що Мін'юст здатний підзаконним актом встановити певні критеріальні ознаки — кого вважати працюючим журналістом. І, відповідно, використовувати санкції не до журналістів, а до видань. Наприклад, кілька попереджень, а потім — відкликання ліцензії. До таких заходів, на думку Юрія Гаврилечка, варто вдатися, аби потім недобросовісний діяч не зміг на своє ім’я зареєструвати нове ЗМІ та зловживати безконтрольністю видачі журналістських посвідчень.