Україна на всіх міжнародних майданчиках має всіляко наголошувати, надавати докази, що РФ – не просто країна-агресор, а й терористична держава
Україна зібрала 45 країн на спецсесію ООН перед роковинами початку повномасштабної війни РФ проти України. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розповів учасникам заходу щодо російських злочинів, нагадав, що війна триває з 2014 року, закликав до створення міжнародного трибуналу для притягнення до відповідальності за злочин агресії Росії. Він наголосив, що непокаране зло – зростає, а тому така важлива справедливість. Також Кулеба представив проект резолюції щодо принципів справедливого та міцного миру в Україні, заснований на формулі миру президента Зеленського. Які очікування щодо майбутнього голосування? Чому важливо зайнятися перебудовою системи глобальної безпеки? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Важливо об'єднати не лише демократичні країни, а й увесь світ для цієї нової – ефективної – моделі глобальної безпеки
Експерт у питаннях національної безпеки та оборони, учасник програми Україна-НАТО Катерина Коваль розмірковує так:
"На мій погляд, нам необхідно використовувати всілякі міжнародні майданчики (включаючи, звичайно, ООН), щоб заявляти усьому світу про злочини, вчинені росіянами на території України. Всіляко наголошувати, надавати докази, що РФ – не просто країна-агресор, а й терористична держава. Щоб світова спільнота бачила, що відбувається в Україні через дії РФ, як це відображається на тих чи інших державах, які також страждають від наслідків цієї війни. Щоб стало зрозумілим, що перемога України – це перемога всього цивілізованого світу. І що швидше це станеться, то легше стане всім".
Принципи справедливого та міцного світу, на думку експерта, мають базуватись на тій формулі, яку представив український президент Володимир Зеленський. У тому чи іншому вигляді саме ця формула має бути "зашита" у нову модель глобальної безпеки, впевнена Катерина Коваль. З гарантіями миру та майбутньої безпеки не лише для України, а й чіткими механізмами запобігання агресіям, подібним до тих, що робила і здійснює Росія.
"Важливо поєднати не лише демократичні країни, а й увесь світ для цієї нової – ефективної – моделі глобальної безпеки. Тому що в цьому зацікавлені усі, хто реально виступає проти воєн", – вважає експерт.
Поки що не видно дієвих інструментаріїв для покарання агресора
Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства, експерт РНБО у 2001-2011 рр. з питань заморожених конфліктів у Євразії (у тому числі Молдова-Придністров'я) Віталій Кулик пояснює:
"В умовах нинішньої архітектури світопорядку, покарати Росію, при тому, що вона має право вето в Раді безпеки ООН, є проблематичним. Крім того, є китайська контррезолюція, яка за фактом називається "Ініціатива глобальної безпеки". Вона в чомусь створює позитивні моменти для РФ, стверджуючи, що необхідно враховувати її побажання при стратегуванні глобальних контурів безпеки. Ідеться про те, що Захід нібито мав враховувати ультиматуми РФ, які вона висувала перед початком великого вторгнення. Мовляв, тоді такої війни вдалося уникнути".
Але все це – ілюзії, запевняє експерт, спроби Китаю виправдати власну нездатність взаємодіяти із Заходом, у тому числі у ракурсі недопущення поширення ядерної зброї.
"Хоч КНР у своїй резолюції робить правильні акценти про неприпустимість використання ядерної зброї як аргумент у військових діях (і для нас це важливо), загалом китайська декларація, на жаль, здатна нашкодити Україні, – зазначає Віталій Кулик. – Ідеться про те, що до цього варіанту резолюції можуть приєднатися треті країни – Латинської Америки, Африки, Східної Азії. Ті, хто зараз перебуває в нейтралітеті… Не знаю, чи зможе Захід та наша дипломатія зібрати необхідну кількість голосів для очевидної моральної перемоги у Генасамблеї ООН. Але є певний оптимізм. І, якщо наша резолюція буде підтримана переважною кількістю країн, це стане одним із камінців у можливо майбутньому міжнародному трибуналі над Росією".
Втім, наголошує експерт, поки не видно дієвих інструментаріїв для покарання агресора. Маємо, пояснює він, лише політико-правові конструкції декларативного характеру таких структур, як повністю імпотентна ООН для вирішення таких конфліктів, як війна РФ проти України.
"Так, голосування під час Генасамблеї за нашу резолюцію – важливе. Але загалом це не може вплинути в коротко- та середньостроковій перспективі на ситуацію на фронтах, на спроби арешту російського майна по всьому світу, на введення додаткових санкцій проти країни-агресора. І скільки б резолюцій не ухвалювалося, як показує практика щодо того ж Ізраїлю, якщо країна ігнорує норми міжнародного права, то наслідки для неї мінімальні, – каже Віталій Кулик. – Але наше завдання – не опускати руки, бити РФ усюди, де тільки зможемо. А крапля, як відомо, камінь точить".
Читайте також на порталі "Коментарі" - війна в Україні: чого далі чекати від Заходу та Росії.