Про що говорять нові подробиці у справі "Роттердам+" – кому тепер доведеться відповідати

4 жовтня 2023, 12:42 Кравцев Сергей

Якщо переглянути перелік тих людей, чиє майно заарештовано зараз рішенням ВАС, це або ті, хто брав участь у прийнятті необхідних рішень, або структури, пов'язані з Ахметовим

Вищий антикорупційний суд наклав арешт на майно екс-глави НКРЕКУ Дмитра Вовка, колишнього гендиректора "ДТЕК Мережі" Івана Гелюха, колишнього гендиректора "ДТЕК Східенерго" Бориса Лісного. Про це інформує прес-служба ВАКС. Що можна сказати про справу "Роттердам"? Чому з'являється все більше питань до горезвісної формули "Роттердам+"? Хто на ній міг збагатитися? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Насамперед виникають питання до всіх членів НКРЕКУ

Експерт Української фабрики думки Юрій Гаврилечко поділився такою думкою:

"Питання до шахрайської схеми Роттердам+ були від початку її появи завдяки Постанові НКРЕКУ №289 від 03.03.2016 року. Це повне і суцільне марення, на підставі якого в ціну електроенергії закладалися вартість вугілля за ціною нібито закупленого в Нідерландах і транспортованого в Україну, що приблизно в 3-4 рази перевищувало реальні витрати на закупівлю вугілля компаніями-виробниками".

Тож, зазначає експерт, дуже хотілося б побачити на лаві підсудних та звинувачувальні вироки проти всіх членів НКРЕКУ, які віддали свої голоси за цю постанову. А також – їхніх чиновників (Демчишина, Теретьєва, Ляпіна та Ревенко).

"Зрозуміло, що бізнес використовує все можливе, щоб отримати більший прибуток. Тому покарання за використання схеми для його представників було б логічно застосованим лише тоді, коли буде доведено, що ця постанова з'явилася внаслідок корупційної змови представників компаній енергоринку та чиновників", – вважає Юрій Гаврилечко.

Справу про "Роттердам+" можна називати "справою Ахметова"

Керуючий партнер "Національної антикризової групи", економічний та політичний експерт Тарас Загородній наголошує, що завжди слід шукати – кому вигідно. І зрозуміло, зазначає він, що від схеми "Роттердам+" виграли насамперед структури, які видобували та продавали вугілля.

"Після втрати частини шахт на тимчасово окупованій території Донбасу гостро постало питання – де знаходити необхідні ресурси. І хтось здорово на цьому нагрів руку. Зрозуміло, що справу про "Роттердам+" можна називати "справою Ахметова", тому що саме він був головним бенефіціаром цієї формули, – вважає експерт. – І, якщо ви подивитесь перелік тих людей, чиє майно заарештовано зараз рішенням ВАС, це або ті, хто брав участь у прийнятті необхідних рішень (екс-глава НКРЕКУ - Вовк), або структури, пов'язані з Ахметовим (ДТЕК)".

На думку Тараса Загороднього, цілком логічно, що слідство йде саме таким шляхом.

Процес так званої деолігархізації знову активізувався

Керівник політико-правових програм в Українському центрі суспільного розвитку Ігор Рейтерович нагадує, що питання до формули "Роттердам+" були завжди.

"З моменту її появи були припущення, що вона існує як певна данина монопольному становищу, в першу чергу, компаніями Ріната Ахметова на відповідному ринку. Цю формулу завжди розглядали з погляду політичного лобізму та певного монополізму. І тут можуть виникнути проблеми зі справами проти тих, хто цю формулу схвалив та впровадив. Не факт, що вдасться довести корупційний намір. Адже виглядало все так, що є природний монополіст – і певною мірою він просто скористався можливістю, що відкрилася", – пояснює експерт.

На його думку, те, що до цієї справи повернулися зараз (принаймні, щодо арешту певного майна певного кола осіб) може бути пов'язане з активізацією процесу так званої деолігархізації.

"Влада хоче показати, що до всіх великих власників є певні питання. І вони можуть бути у будь-який час підняті та винесені у площину судової системи, – наголошує Ігор Рейтерович. – Не виключено, що далі таких питань буде все більше. Але, гадаю, остаточно рішення з історії з "Роттердам+" ми найближчим часом не дочекаємось. Це тривалий процес, який складно довести в суді. Але механізми на кшталт арешту майна, відкриття нових справ чи продовження старих – можливі".

Експерт звертає увагу ще на один момент. За його словами, є ймовірність, що активізація цієї історії після тривалої перерви певною мірою пов'язана з чутками про плани Офісу президента (який давно кидає косі погляди на ДТЕК, на думку низки чиновників і політиків, що недостатньо ефективно виконує свої функції) щодо націоналізації цієї компанії. Особливо в контексті підготовки до нового опалювального сезону та можливих проблем у зв'язку з російськими обстрілами української енергосистеми.

З політичного та економічного погляду це владі було б вигідно, вважає Ігор Рейтерович. Але, щоб розпочати подібні дії, потрібен якийсь привід. Яким цілком може стати активізація справи "Роттердам+".

Читайте також на порталі "Коментарі" - чи є ризик, що США відмовляться від підтримки України - що може вплинути на ситуацію.

Теги: