У Глазго, Шотландія, з 31 жовтня по 12 листопада пройде глобальний кліматичний саміт, він же 26 Конференція Організації Об'єднаних Націй (ООН) зі зміни клімату (COP26). Зміни, що відбуваються із кліматом Землі, давно турбують фахівців. Саміт у Глазго під егідою ООН називають чи не останньою надією людства. Чому це так і які глобальні кліматичні зміни відбуваються останнім часом, виданню "Коментарі" розповіла керівник кліматичного відділу Центру екологічних ініціатив "Екодія" Євгенія Засядька.
"У 2015 році в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату було підписано Паризьку угоду, яка регулює заходи щодо зниження вмісту вуглекислого газу в атмосфері з 2020 року. Україна приєдналася до нього у 2016 році. Угода ставить за мету не допустити підвищення глобальної температури на 1.5 (2) градуси Цельсія (°C) до кінця століття. Для цього всі країни мають скоротити свої викиди наполовину до 2030 року. І стати вуглецево нейтральними до 2050-го", – зазначає Євгенія Засядька.
За її словами, Паризька угода, яку підписали близько 200 країн, передбачала, що протягом п'яти років (до 2020-го, коли припиняє роботи Кіотський протокол) буде розроблено своєрідне зведення правил, книга правил з метою не допустити зміни клімату на планеті. Не дати температурі піднятися на вказані 1,5 градуси.
"Але багато держав, як та сама Росія, частково Китай, арабські країни, економіка яких залежить від викопного палива, не готові так швидко відмовлятися від нього. А рішення на Конференції сторін ухвалюються одностайно. І якщо навіть одна країна не підтримує відповідних рішень, блокує їх, то процес не може рухатися далі", – пояснює еколог.
Вона зазначає, що є міжнародна група експертів, куди входять вчені з усього світу, зокрема з України. Вони періодично публікують дослідження щодо того, як зміни клімату впливають на різні аспекти нашого життя. Один із звітів показав, що якщо до 2030 року світ не скоротить викиди парникових газів наполовину, це означатиме, що ми можемо не досягти мети – не дати температурі підвищитись на 1,5 градуса. Причому важливо не просто скоротити викиди 2029 року, різко, на 50%, а вести поступове скорочення.
"На жаль, після підписання Паризької угоди, в якій усі країни-підписанти погодилися, що ми стоїмо перед серйозним викликом, у світі фіксуються постійні максимуми щодо викидів парникових газів. Лише 2020 року через ковід ті ледь знизилися. Але не тому, що було проведено модернізацію виробництва чи введено енергоефективні заходи, – наголошує Євгенія Засядька. – Просто на деякий час було закрито певні промислові об'єкти, масово знизився рух транспорту тощо. Але навіть те скорочення, яке було 2020-го, не перекрило збільшення викидів, що відбулося 2019-го. А 2021-го знову фіксуються рекордні викиди".
Саме тому на саміті, де будуть представники керівництва всіх країн-підписантів (включно з президентом України), важливо використати шанс прийняття єдиного рішення, єдиного бачення. І, відповідно до Паризької угоди, знайти рішення, щоб не допустити підвищення температури на 1,5 градуса.
"Начебто, не так страшно звучить. Усього півтора градуси. Але за останні 170 років, порівняно з доіндустріальним періодом, глобальна температура на Землі зросла трохи більш ніж на 1 градус Цельсія. І це призвело до таких катаклізм як екстремальні погодні явища, підвищення рівня світового океану та танення арктичних льодовиків. Вчені порівнюють організм людини та планети. Коли у нас на півтора градуси піднімається температура, ми вже почуваємося погано. Така сама ситуація з планетою. Для неї аномальні такі різкі стрибки температури, які відбувається за останні 100 років. Подібні зміни раніше відбувалися за тисячоліття. Як наслідок – небувалі пожежі охоплюють майже всі країни. З останніх найбільш резонансні: Австралія, російський Сибір, Туреччина, Амазонія, Греція. Раз у раз палає Україна. Горять усі – з дедалі тяжкими наслідками", – зазначає експерт.
Вона наголошує, що місячна норма опадів, яка раніше розподілялася більш-менш рівномірна, зараз може випасти за кілька годин. Це призводить до швидкого випаровування. Вода не наповнює ґрунти, не дає насичуватися рослинам. Відбувається пересихання ґрунту, пожежна небезпека зростає. Як в Україні, так і в інших країнах.
"Відбувається зневоднення планети. Водні ресурси висихають. Самі розумієте, чим це загрожує. Запаси питної води швидко виснажуються. Причому її якість псується через постійне промислове забруднення, – пояснює Євгенія Засядька. – Паралельно із цим відбувається підтоплення. Рівень Світового океану піднімається, це впливає на прибережні території. Якщо до кінця століття температура підніметься на 4 градуси, лише в Україні буде затоплено понад мільйон га землі. Це 590 населених пунктів, включаючи Одесу та Херсон. З огляду на все вищесказане рішення, прийняті на Конференції, можуть стати вирішальними для людства. Важливо виробити єдиний механізм і чітко дотримуватись його. Уряд, бізнес, громадськість, журналісти – всі ми повинні об'єднатися, щоб запобігти фатальним кліматичним змінам".
Нагадаємо, 23-й саміт Україна-ЄС відбувся 12 жовтня у Києві.