На одну тонну продукції МГЗ припадає 1,5 тонни шкідливих відходів, — експерт

29 червня 2021, 17:10 Станислав Молчанов

Миколаївський глиноземний завод зберігає червоний шлам на місці колишнього радянського звалища, запевняє Дмитро Мормуль

Офіційні дані про вплив відходів, які формуються в результаті роботи Миколаївського глиноземного заводу (МГЗ), фактично невідомі. Тому, на думку голови Асоціації "Експерти з оцінки впливу на навколишнє середовище" Дмитра Мормуля, здоров'ю людей може завдаватися шкода. Таку думку фахівець виклав під час круглого столу "Презентація висновків екологічної експертизи наслідків функціонування шламосховища МГЗ".

"Місце поховання шламу необхідно винести за сотні кілометрів. Тобто, за великим рахунком, власники повинні побудувати залізницю і влаштовувати поховання червоного шламу взагалі в іншому місці", — заявив еколог.

За його словами, на одну тонну продукції МГЗ доводиться 1,5 тонни шламу.

"З точки зору екології завод виробляє відходи. Тобто до нас з-за кордону завозяться мільйони тонн відходів, і вони тут залишаються. Зараз створюється вже третє сховище, але оцінку впливу на навколишнє середовище фактично досі не провели. Хоча без цього приступати до роботи не можна. Якби проводили оцінку, то ще на цьому етапі знайшли б звалище радянських часів, яке вже десятиліттями впливає на навколишнє середовище. Але про те, що її знайшли в процесі робіт, мовчали до тих пір, поки екологічна громадськість не звернула увагу", — сказав Мормуль.

У приклад експерт наводить Калуш Івано-Франківської області, де існувало аналогічне поховання радянських часів.

"В результаті найвища захворюваність на рак на Західній Україні — в Калуші. І ця загроза зберігалася до тих пір, поки не знайшли гроші, щоб вивезти ці відходи", — додав фахівець.

Дмитро Мормуль переконаний, що МГЗ необхідна комплексна незалежна експертиза, комплексна оцінка впливу на навколишнє середовище.

"Потрібно поставити питання про те, яке це виробництво. Про те, чому воно не вважається небезпечним. Мова не йде про те, щоб закрити виробництво, наше завдання — визначити вплив на навколишнє середовище, і якщо воно виявиться критичним — вжити заходів для ліквідації цього впливу", — резюмував голова Асоціації "Експерти з оцінки впливу на навколишнє середовище".

Нагадаємо, в листопаді 2020 року громадська організація "Стоп шлам" подала позов до суду проти Миколаївського глиноземного заводу, вимагаючи відшкодувати більше 9,2 млрд гривень морального збитку за шкоду екології.

Як повідомляє "РБК-Україна", експертиза Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України виявила ряд небезпечних речовин у відходах червоного шламу Миколаївського глиноземного заводу, які чинять негативний вплив на навколишнє природне середовище, а також життя і здоров'я людини. Так, у червоному шламі були виявлені миш'як, кадмій, ртуть, свинець, а також елементи алюмінію, бор, кальцій, хром, ферум, манган, магній, сірка, стибиум, станум, ванадій, стронцій і силіцій.

Згідно з інформацією "Інтерфакт-Україна", в травні 2021 року суд першої інстанції визнав позов правомірним і присудив жителям Миколаєва 9,21 млрд гривень в якості компенсації. Тепер планується розгляд апеляції, яку збирається подавати МГЗ.

Теги: