Марина Барсук про використання штучного інтелекту в судах: досвід ООН та міжнародні стандарти

Міжнародна практика показує, що штучний інтелект здатен ефективно застосовуватися для виконання адміністративних і допоміжних завдань

Стрімкий розвиток штучного інтелекту став одним із головних викликів для державних інституцій у всьому світі. Судова система не є винятком. Про перспективи використання алгоритмічних технологій у правосудді, міжнародний досвід та необхідність збереження людського контролю над судовими рішеннями розповіла кандидатка юридичних наук, суддя Північного апеляційного господарського суду та членкиня Ради суддів України Марина Барсук.

За словами Марини Барсук, технологічний розвиток уже суттєво змінив роботу судів. Електронний документообіг, цифрові бази судових рішень, автоматизований розподіл справ та сучасні інформаційні системи допомагають підвищувати ефективність судочинства та спрощують доступ громадян до правосуддя.

Водночас сьогодні перед судовою системою постає нове питання: чи може штучний інтелект стати повноцінною заміною судді?

"Технології повинні звільняти людину від рутини, але не замінювати її здатність мислити, аналізувати, тлумачити закон і нести відповідальність за прийняте рішення", — переконана Марина Барсук.

На її думку, попри стрімкий розвиток великих мовних моделей та алгоритмічних систем, судове рішення не може зводитися лише до математичного аналізу даних. Правосуддя завжди передбачає оцінку конкретних життєвих обставин, принципів справедливості, пропорційності та захисту прав людини.

Особливу увагу суддя Барсук звертає на представлену під час 80-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН доповідь Спеціальної доповідачки з питань незалежності суддів і адвокатів Маргарет Саттертвейт щодо використання штучного інтелекту в судових системах.

У документі проаналізовано практики різних держав світу та визначено як переваги використання штучного інтелекту, так і потенційні ризики для незалежності правосуддя, права на справедливий суд та захисту прав людини.

Як зазначає членкиня РСУ, міжнародний досвід демонструє, що штучний інтелект може ефективно використовуватися для адміністративних та допоміжних функцій. Такі рішення вже застосовуються у Канаді, Бразилії, Латвії, Великій Британії, Франції та інших країнах.

Зокрема, алгоритмічні системи допомагають здійснювати автоматичний переклад документів, сортувати судові справи, аналізувати статистику, контролювати строки розгляду та покращувати доступ громадян до судової інформації.

Водночас експертка наголошує, що міжнародні організації — ООН, Рада Європи, Європейський Союз та ЮНЕСКО — застерігають від надмірної залежності від алгоритмів у процесі ухвалення судових рішень.

Однією з головних загроз залишається так званий "ефект чорної скриньки", коли користувачі не можуть зрозуміти логіку, за якою алгоритм дійшов певного висновку. У сфері правосуддя це може поставити під сумнів принципи прозорості, змагальності та права на ефективне оскарження.

"Судовий процес — це не лише аналіз документів. Це процес, у центрі якого перебуває людина, її права, обставини життя та право бути почутою", — зазначає Марина Барсук.

Окремим викликом залишаються питання захисту персональних даних, потенційної алгоритмічної дискримінації та ризики впливу на судову систему з боку власників або розробників технологічних платформ.

На думку судді Барсук, саме тому держави дедалі активніше формують правила використання штучного інтелекту в публічній сфері. Важливим кроком у цьому напрямку стало ухвалення Європейським Союзом AI Act, а також приєднання України до Рамкової конвенції Ради Європи про штучний інтелект, права людини, демократію та верховенство права.

Окрему увагу суддя приділяє досвіду Великої Британії, де суддям офіційно дозволено використовувати штучний інтелект як допоміжний інструмент, але заборонено перекладати на алгоритм відповідальність за зміст судових рішень.

На переконання судді-спікера, саме такий підхід відповідає сучасним міжнародним стандартам. Штучний інтелект може допомагати судам працювати швидше та ефективніше, однак остаточне рішення повинно залишатися за людиною.

"Правосуддя — це не лише технологія. Це відповідальність, незалежність і довіра. Саме тому суддя має залишатися центральною фігурою судового процесу незалежно від того, наскільки досконалими стануть алгоритми майбутнього".

Нагадаємо, Марина Барсук є суддею Північного апеляційного господарського суду, кандидаткою юридичних наук, членкинею Ради суддів України та бере активну участь у професійних дискусіях щодо розвитку судової системи, цифрової трансформації правосуддя, суддівського самоврядування та впровадження міжнародних стандартів у сфері правосуддя.