Кримською платформою називають міжнародний консультативно-комунікаційний механізм, кінцева мета якого - деоккупація Криму і його повернення під контроль України
Саміт "Кримської платформи", в якому запланована участь лідерів іноземних держав, повинен відбутися 23 серпня 2021 року. Однак за місяць до анонсованого заходу ані формат учасників, ані його наповнення не зрозумілі. Експерти розповіли виданню "Коментарі", з чим це пов'язано і що могло піти не так.
Через власну розмитість стратегія повернення Криму не стала якимось реально діючим документом
Політолог, конфліктолог Богдан Петренко нагадує, що рік тому, коли представлялася Кримська платформа, вона здавалася досить потужним механізмом із повернення півострова. Але щось пішло не так.
"У сучасному світі, де велику роль відіграє громадська думка, а не міжнародні норми, цей захід міг би стати тригером для виведення проблеми з рівня "висловити стурбованість" до рівня "побудови реальних механізмів повернення Криму". Але для того, щоб повернути Крим у громадську думку, необхідно, щоб на форумі було присутнє вище керівництво інших країн. Однак вже зараз зрозуміло, що цього не станеться", - резюмує Богдан Петренко.
За його словами, з одного боку, безперечно - це наслідок тиску Москви або формування нею якихось компромісів під час домовленостей з іншими країнами. З іншого - відсутність послідовної нашої політики щодо кримських питань.
"Так, ми прийняли стратегію повернення Криму, але через власну розмитість вона не стала якимось реально діючим документом. А непослідовність зовнішньої політики (в тому числі - загравання з Китаєм), відсутність реального протистояння корупції всередині країни, призвели до того, що частина наших партнерів охолола до українських питань. Більш того, не було сформовано чіткої думки для громадськості, а що виграють наші партнери від того, що вони будуть педалювати питання Криму. Йдеться не про абстрактну "перемогу цінностей", а про деякі їхні конкретні інтереси в цьому", - пояснює експерт.
Тому перенесення зустрічі президентів України і США на період "після платформи" - це вже скоріше наслідок нашої непослідовності, вважає він. Але в той же час це - сигнал світові про те, що США не будуть присутні на високому рівні на цьому заході. А тому - як ефект доміно - навряд чи варто очікувати й високих гостей з інших країн.
"Біда в тому, що вдруге запустити подібний захід буде надзвичайно складно, якщо навіть на перший не прибудуть високі гості. І це обов'язково буде використано Росією - для подальшої легалізації своєї присутності на півострові", - прогнозує Богдан Петренко.
Яким саме чином звичайний форум може реально вплинути на ситуацію з анексією Криму, відповісти ніхто з організаторів так і не зміг
На думку політичного експерта Дениса Гороховського, Кримська платформа нагадує ситуацію, коли процес відбувається заради самого процесу, а не заради результату.
"Організатори намагаються надати заходу статус міжнародного, при цьому навіть найбільш лояльних наших іноземних партнерів представлятимуть чиновники не найвищого рангу, а іноді й рядові клерки, - зазначає Денис Гороховський. - Також було заявлено, що мета платформи - це "деоккупація Криму і його повернення під контроль України". Однак яким саме чином звичайний форум може реально вплинути на ситуацію з анексією Криму, відповісти ніхто з організаторів так і не зміг. Коли один з ініціаторів платформи заявляє, що "наша мета - заручитися активною підтримкою більшості країн світу і за допомогою всіх можливих дипломатичних інструментів згуртувати навколо ідеї деокупації Криму наших партнерів", чи можна з цього зробити висновок, що на сьогодні такої підтримки немає - і Україна ще має нею заручитися?"
Загалом вся ідея з "платформою" схожа на формальне відпрацювання гранту, вважає Денис Гороховський. Тільки в такому випадку донором виступає український бюджет.