Автоматичні арешти і повна прозорість: крок до порядку чи нові проблеми для бізнесу
Відтепер в Україні стягувач боргу зможе швидше отримати інформацію та накласти арешт на майно боржника. Верховна Рада прийняла законопроект 14005. Згідно якого запускається єдина цифрова система між банками, реєстрами та виконавцями. Дані про боржників оновлюватимуться автоматично, без ручного введення. Інформація про рахунки та майно стає доступною у режимі реального часу. Які реальні наслідки це матиме для бізнесу та громадян? Чи варто очікувати зростання ефективності стягнення боргів, чи це також може ускладнити фінансову діяльність і підвищити тиск на підприємців? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
Жодних покращень законопроєкт не несе
Голова профспілки Український незалежний фонд юристів, голова АТ "Кравець та партнери", адвокат Ростислав Кравець зазначив, що стосується даного прийнятого законопроекту, то, якщо бути відвертими, це чисто шахрайство і порушення і Конституції, і закону України. Тому що саме один в один такий законопроект був вже Верховною Радою відхилений. Тобто той законопроект, який подавав Кабінет міністрів зараз, вже подавався нардепом Мотовиловцем.
"Один в один той законопроект був прийнятий. Так робити не можна, це протирічить регламенту Верховної Ради і Конституції України", – зазначив експерт.
Що стосується законопроекту, то адвокат говорить, що слово "цифровізація" - це абсолютно абсурд.
"Ні про яку цифровізацію тут мова не йде. І про це говорили і перший раз, і другий раз, що це виключно прикриття для прийняття законопроекту. Насправді у самому законопроекті міститься досить велика кількість спірних моментів. По-перше, якщо говорять, що буде добре, що арешт знімається автоматично. Якщо раніше арешт не знімався, сторона виконавчого провадження могла б притягнути до відповідальності хоча б або приватного, або державного виконавця. Наразі, кого вона буде притягувати? Адміністратора системи чи систему, якщо вона не буде працювати, не буде знімати. Чи щось там переплутають вони. Фактично всі уникають відповідальності. Крім того, там є досить спірні норми, коли дозволили не вносити банківські установи до реєстру боржників з відповідними сумами. Якщо вони певний час не виконують судові рішення. А, чому так? Ніби це загрожує стабільності банківської системи. А, чому ми переймаємося за стабільність банківської системи, якщо вони не виконують свої обов'язки?", – зазначив експерт.
Ростислав Кравець зауважує, чи не єдина позитивна норма, на яку можна звернути увагу, це те, що була збільшена сума про звернення стягнення на єдине житло з 20 до 50 мінімальних заробітних плат.
За словами адвоката, у законопроекті є ще один позитивний момент, де, все ж таки, врегулювали, який суд повинен розглядати скарги на дії державного і приватного виконавця, які пов'язані з виконанням судового рішення.
"Хоча закон був прописаний чітко, однак у зв'язку з недостатнім, як на мій погляд, досвідом у деяких суддів, вирішували, що такі спори повинні розглядати адміністративні суди, хоча за законом це повинен розглядати той суд, який прийняв відповідне рішення про стягнення заборгованості", – зазначив експерт.
Тому, продовжує Ростислав Кравець, наразі вже будуть адміністративні суди усунуті від спорів, що пов'язані з оскарженням дій державного і приватного виконавця за рішеннями судів, які знаходяться на виконанні.
"Загалом же, якщо об'єктивно, то це намагання пускати пил в очі. І жодних покращень цей законопроєкт, як для сторін виконавчого провадження, так і для виконавців не несе. Виключно такі невеличкі зміни, які жодним чином не вплинуть на ефективність виконавчого провадження, як на мене. Те ж саме стосується реєстру боржників, які повинні вести всі банки. Чи є за це відповідальність для банків також не зовсім зрозуміло", – підсумував експерт.
Виконавче провадження – традиційно слабка ланка української правової системи
Приватний виконавець, кандидат юридичних наук Андрій Авторгов так прокоментував ситуацію:
"Перш за все, потрібно сказати, що попри гучні заяви політиків, ніякого "геноциду боржників" не відбулося і не відбудеться. Більш того, зазначений законопроєкт більше спрямований саме на "покращення життя" боржників, аніж на якісь реальні кроки, спрямовані на підвищення виконання судових рішень. Законопроєктом передбачається більш швидке виключення відомостей про особу з Єдиного реєстру боржників на підставі повідомлення про погашення заборгованості за виконавчим провадженням. Тобто між погашенням боргу та закінченням виконавчого провадження, буде проходити менше часу".
Стосовно аргументів, про те, ще що у боржників "почнуть без суду і слідства забирати житло", то експерт говорить, що, починаючи з радянських часів, законодавство про виконавче провадження допускало можливість звернення стягнення на єдине житло боржника. Разом з тим, у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (8647Х20=172940,00грн), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. Законопроєкт піднімає цю "планку" до 50 розмірів мінімальної заробітної плати (8647Х50=432350грн). Виключенням є випадки, якщо таке майно є предметом застави (іпотеки) за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно та, якщо стягнення стосується відшкодування збитків та шкоди, завданих кримінальним правопорушенням, каліцтвом, ушкодженням здоров’я або смертю.
"То чи можна в даному випадку вести мову про погіршення становища боржників? Але ж потрібно подивитися на це і з позиції кредитора (стягувача). Уявіть, що особа спричинила шкоду власнику майна: влаштувала ДТП в нетверезому стані, постійно заливає сусідів знизу, вчинила адміністративне правопорушення, яким заподіяно матеріальну шкоду. Суд ухвалив рішення, проте сума стягнення "не дотягує" до порогу звернення стягнення не єдине житло боржника (432350грн). Таким чином, якщо у боржника відсутнє інше майно, крім єдиного житла, виконати таке рішення суду буде неможливо. А "єдиним житлом" боржника може бути і квартира, і будинок площею 100, 200, 300 квадратних метрів. Крім того, законопроєктом додатково передбачено, що на період дії воєнного стану в Україні, та протягом одного року з дня його припинення або скасування, під час примусового виконання виконавчих документів не здійснюється звернення стягнення на єдине житло боржників (включаючи земельну ділянку, на якій розташоване таке житло), які повідомили про свою належність до так званої захищеної категорії", – зазначив співрозмовник порталу "Коментарі".
Він продовжує, захищеними категоріями проєкт визначає військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Національної гвардії України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України (крім військовослужбовців, яким призупинено військову службу або які під час дії воєнного стану самовільно залишили військову частину чи місце проходження військової служби або дезертирували).
"То про які "антилюдський законопроєкт 14005" ведуть мову політики? Привід критикувати проєкт є лише у стягувачів, адже рівень виконання судових рішень в Україні вкрай низький і ухвалення законопроєкту 14005 не покращить ситуацію. Стосовно автоматизованого арешту коштів і Єдиного реєстру боржників. У багатьох європейських країнах електронний арешт працює за принципом функціонального обмеження, а не повного блокування рахунку. Система дозволяє: автоматично зберігати недоторканний мінімум, відокремлювати захищені доходи (соціальні виплати, аліменти), здійснювати часткове списання в межах дозволеної суми. Це означає, що арешт стає точковим інструментом, а не загальним фінансовим блокуванням боржника. Але над цим нашій країні потрібно ще дуже багато працювати, адже український досвід цифровізації виконавчого провадження, попри наявність окремих успішних рішень, наразі залишається фрагментарним", – зазначив Андрій Авторгов.
Крім того, додає експерт, зміст запропонованих змін свідчить, що "цифровізація" використовується насамперед як аргумент для розширення наслідків включення особи до Єдиного реєстру боржників і для фактичного блокування можливості відчуження майна без індивідуалізованих виконавчих дій. Такий підхід істотно відрізняється від європейської логіки, у якій цифрові реєстри та електронні канали не замінюють заходи примусу, а лише забезпечують їхню точність, своєчасність і контрольованість.
"Звичайно, Єдиний реєстр боржників зарекомендував себе як вагомий інструмент примусового виконання, проте все ж виникає запитання: а чи можна досягти тієї самої мети шляхом менш обтяжливого втручання в права боржника? Вбачається, що це можливо, але при цьому мають ефективно працювати інші механізми виконавчого провадження, такі як покарання боржника за неподання декларації щодо власного майна та приховування майна, ефективний його пошук, розшук, тощо. На жаль, на сьогодні вони працюють неналежним чином. Покладання надій на успішне виконання судових рішень виключно на Єдиний реєстр боржників порушує баланс між правом вимоги кредитора і правом боржника на розпорядження майном у бік загального статусного обмеження, а не співмірного процесуального втручання", – зауважив експерт.
За його словами, виконавче провадження – традиційно слабка ланка української правової системи. Законодавство про виконавче провадження зазнає постійних змін, однак переважно технічного або ситуативного характеру. Вони не є результатом глибокого переосмислення правових засад функціонування системи примусового виконання. Тому потрібна комплексна реформа законодавства, а не ситуативні законопроєкти з гучними назвами.
"Безсистемний підхід до реформи виконання судових рішень і покладання механізмів примусового виконання виключно на Єдиний реєстр боржників призведе до подальшого зниження рівня виконання судових рішень, зменшення інвестиційної привабливості держави та може мати негативні наслідки для євроінтеграції", – констатував Андрій Авторгов.
Читайте також на порталі "Коментарі" - "податок на OLX": як проголосувала Рада.