Політичне рішення про відміну підвищення тарифів на воду матиме економічні наслідки
Після різкої критики з боку президента та негативної реакції суспільства в цілому, Нацкомісія, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ), скасувала рішення про підвищення тарифів на водопостачання. Як оцінюєте те, що сталося? Чому виникла така ситуація? Чому влада взагалі зважилася на підвищення тарифів (на ту саму електроенергію з червня), незважаючи на воєнний стан та масове скорочення доходів українців? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Будь-яке підвищення тарифів завжди негативно сприймається суспільством – і загрожує падіння рейтингів чинної влади
Голова Спілки споживачів комунальних послуг, голова комітету ЖКГ, благоустрою, екології та охорони довкілля Громадської Ради при КМДА Олег Попенко розмірковує так:
"Будь-яке підвищення тарифів – це насамперед політичне рішення. Якщо подивитися на ситуацію з тарифом водоканалів, то вперше рішення про підвищення було ухвалено ще 26 грудня 2022 року. Проте вже 29 грудня його скасували. Потім були нові розмови про те, що ось-ось піднімуть тариф на воду (з 1 квітня, потім – з 1 червня). І, нарешті, ухвалили рішення щодо підвищення тарифів на водопостачання з липня. Щоб буквально через день-два – знову його скасувати".
Слід розуміти, пояснює експерт, що будь-яке підвищення тарифів завжди негативно сприймається суспільством – і загрожує падінням рейтингів чинної влади. Тому та періодично включає політичні важелі, що ми й побачили вкотре зі скасуванням раніше прийнятого рішення. Проте, наголошує Олег Попенко, це політичне рішення матиме економічні наслідки.
"Нагадаю, що у нас із 1 липня зросли прайс-кепи на ринку електроенергії, що призведе до зростання її вартості для бізнесу. І зростання там досить пристойне - на 40%, а в години пікових навантажень - 70%. Як у цій ситуації виживатимуть ті ж водоканали, якщо їм не запропонують компенсаційних механізмів? Тим часом середній рівень платежів з боку населення – близько 80%, що вимиває оборотні кошти обслуговуючих компаній. Яким тепер ще потрібно на 40-70% більше платити за електроенергію", – зазначає експерт.
З іншого боку, продовжує він, у водоканалів з'явиться стимул не красти.
"Мій улюблений приклад – Зеленодольський водоканал. Зона бойових дій, Криворізький район. І там чомусь вирішили закупити дерев, кущів та квіточок на 2 млн грн. Замість того щоб робити ремонти, міняти обладнання, труби. І таких випадків – десятки, – запевняє Олег Попенко. – Загальна ситуація, безумовно, непроста. І для її вирішення потрібні комплексні рішення. Одним підвищенням тарифів нічого не вирішиш. Говорити, що підвищення тарифів нібито означає автоматичне підвищення зарплати тих чи інших співробітників, поліпшення якості обслуговування - це брехня. Так проблеми не вирішуються. У даному випадку, навіть якби підняли тарифи за послуги водоканалів, отримані ними гроші пішли б на… погашення заборгованості за спожиту електроенергію, яка тепер стала ще дорожчою".
Підвищені ціни на електрику все одно призведуть до підвищення тарифів на воду
Економічний експерт Данило Монін зазначає, що підвищення тарифів на електроенергію автоматично веде до підвищення тарифів на все – і зростання інфляції в цілому.
"Рішення уряду підняти ціни на електроенергію для населення, а потім ще й рішення Нацкомісії щодо підвищення граничних цін для промислових підприємств на енергетику – формує енергетичну ренту на всю економіку України на користь олігархату, насамперед Ахметова. Загалом наразі очевидно, що відновлення енергетичної інфраструктури та інші держвитрати хочуть робити за рахунок населення України, – вважає експерт. – Впевнений, що й тарифи на воду піднімуть. Просто це буде зроблено пізніше. Адже підвищені ціни на електрику неминуче призведуть до цього".
Тим часом, продовжує Данило Монін, в Україні вже зараз – один із найвищих тарифів у Європі на електрику для промисловості. Це веде до її неконкурентності та довгострокового знищення для вузьких одержувачів ренти, пояснює економіст.
"Вважаю, що президентові треба було реагувати на підвищення цін на електрику – як для
населення, так і для бізнесу, а – не на воду. Але він цього не зробив. Тож тепер намагатиметься розгрібати проблеми, до яких це рішення призвело. Хоча спочатку Зеленський обіцяв до закінчення війни не чіпати тарифів – і порушив свою обіцянку. Тому тепер він у поганому становищі".
Ситуація нагадує гру в доброго та злого поліцейського
Фахівець з держполітики в паливно-енергетичному комплексі, доктор наук з державного управління Геннадій Рябцев акцентує, що підвищення тарифів на водопостачання населення, що планувалося, було одним із "найнешкідливіших" у низці підвищень, які відбулися за останні місяці.
"Однак ні зростання цін на електроенергію, ні повернення ПДВ та акцизів на нафтопродукти не привернули увагу перших осіб держави. Хоча з цих трьох кроків саме підвищення тарифів на водопостачання виглядало найобґрунтованішим", – наголошує експерт.
За його словами, не треба бути академіком, щоб зрозуміти – те саме зростання цін на електроенергію збільшує витрати на функціонування насосів водоканалів. А інфляція та девальвація призвели до подорожчання необхідних для очищення води реагентів.
"Однак безпрецедентний тиск на "незалежну" НКРЕКУ був чинний саме щодо "водного" рішення. Тоді як воно могло призвести до збільшення суми у платіжці не більше, ніж на 1% (на 50-60 грн.)", – констатує Геннадій Рябцев.
Загалом ситуація, на його думку, нагадує гру в доброго та злого поліцейського, де президент традиційно грає роль доброго, вдаючи, що не знає про дії злого.
Читайте також на порталі "Коментарі" – чи може щось змінитись до саміту НАТО у Вільнюсі – які рішення будуть ухвалені.