Чому Трамп тисне лише на Україну: чи може він змінити своє ставлення до Росії

Трамп лише оголошує про можливі напрямки тиску на Росію, але відмовляється від того, щоб впроваджувати якісь реальні кроки

Ще два дні тому Дональд Трамп натякав, що може ввести нові пекельні санкції проти РФ, якщо та відмовиться йти на переговори щодо завершення війни проти України і ось вже сьогодні "Bloomberg" пише про те, що радники президента США Дональда Трампа активно опрацьовують можливі варіанти пом'якшення санкцій проти Росії, включаючи обмеження цін на нафту. І це в той час, як той же Трамп продовжує наголошувати, що Україна наразі немає козирів у війні, тому мусить домовлятися. Чи не складається враження, що Вашингтон чинить тиск лише на Україну, даючи зрозуміти, що Росія буде у виграшному положенні на переговорах? Яка вірогідність, що ми, все-таки, дочекаємося від Трампа різких кроків по відношенню до Москви і Путіна? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.

Трамп схиляється до більш проросійської позиції

Політолог, викладач Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка, експерт з міжнародної політики Петро Олещук зазначив, що, якщо проаналізувати всі ці заяви з боку Дональда Трампа, то схоже, що він вважає, що натиснути на Україну набагато простіше, з точки зору досягнення швидкої угоди про припинення вогню. Відповідно у нього фактично не так багато інструментів для швидкого тиску на Росію.

"Тому він (Трамп – ред.) за великим рахунком лише оголошує про можливі напрямки цього тиску, але відмовляється від того, щоб впроваджувати якісь реальні кроки. З іншого боку ті інструменти, які він називає і його оточення називає в якості потенційних інструментів тиску на Росію, є слабкі. Наприклад, підвищення тарифів чи якихось санкцій по відношенню до Росії матиме достатньо обмежений вплив, тому що товарообмін між Росією та Сполученими Штатами і так дуже низький. Тому впровадження якихось тарифів не вплине на російську позицію. І це більше нагадує те, що Трамп намагається імітувати нейтральність, що, мовляв, він тисне не лише на Україну, він може тиснути і на Росію. Але Україна повинна показати готовність до якихось переговорів", – зазначив експерт.

Петро Олещук додає, очевидно, що Трамп схиляється до більш проросійської позиції. Вона йому видається логічнішою, зрозумілішою, простішою. Тому тиск здійснюється на даний момент лише на Україну.

Що ж до того, чи може ця політика Дональда Трампа змінитися, то політолог вважає, що поки що це не виглядає найбільш ймовірним варіантом.

"Схоже, що Трамп просто хоче перезавантажити відносини з Росією. Цього в принципі ніхто не приховує. Спецпредставник Трампа Кіт Келог прямо заявив, що Сполучені Штати повинні перезавантажити відносини з Росією. І, відповідно, саме це є основним пріоритетом. Припинення війни в Україні розглядається лише в контексті цього самого перезавантаження, ну і, відповідно, має бути сприйнято достатньо позитивно з боку самих росіян", – підсумував Петро Олещук.

Конфлікт точно гарантований

Аналітик, політтехнолог Олександр Кочетков вважає, що Трамп та путін – два агресивних пристарілих маразматика, які мріють змінити світ під себе, на чолі найпотужніших ядерних держав – це те ще випробування. Не тільки для України, а й для людства загалом. Вони обидва консерватори, хоча вкладають у це різні сенси. Хоча еволюційну теорію Дарвіна вони не люблять однаково. І вельми схожий войовничий клерикалізм лежить у підґрунті їхнього консерватизму.

"Обидва не зважають на правила, договори, думки оточуючих, не кажучи вже про такий демократичний непотріб як людяність, гуманізм і співчуття. Люди для них – навіть не статистичні одиниці, це дрова, які приречені згоряти у вогнищі їхніх місій. Вони поведені на втраченій величі своїх країн і мають намір відновлювати цю велич за будь-яку ціну, але й близько не дотягують до здобутків своїх попередників. США створили ідеологію "американської мрії", де кожен може досягнути всього. Радянський Союз дав світові ідею рівності і справедливості, яка на початку дійсно була прогресивною. Проте сьогодні ми бачимо тупість і примітивізм – і Трамп, і путін здатні лише залякувати, шантажувати і вбивати – діями або бездіяльністю. Замість реальних ініціатив по розвитку людства в них плани із середньовіччя: підкорення і захоплення – чи то України, чи то Канади", – зазначив експерт.

Він продовжує, путін і Трамп – обидва руйнівника світового порядку — відверто посередні керівники: путін дослужився лише до полковника, Трамп відомий низкою банкрутств своїх бізнесів. Тому вони приречені бути партнерами, бо поодинці не потягнуть хоча б часткову реалізацію власних задумів.

"І зараз путін і Трамп однозначно і незаперечно виступають як однодумці і партнери проти всього іншого світу. Намагаючися здійснити власні імперські амбіції: Трамп хоче, щоб уся Північна Америка стала зірково-смугастою, включно з Гренландією, а путін постійно торочить, що інтересі росії простягаються аж до Ла-Маншу. І хоча Трамп і путін – сьогодні ситуаційні спільники, але довго поруч вони не протримаються. Бо відразу два пристарілих нарциса з маренням переділу світу – це таки забагато для однієї планети. Вони чують і поважають лише самих себе. Тому конфлікт між ними гарантований. Але до цього треба протриматися нам", – вважає Олександр Кочетков.

Він додає, що тут є найбільша претензія до нашої влади і суспільства. Навіть зажирівша Європа і та почала прокидатися, рухатися, планувати створення спільних структур, адекватних новий реальності, реанімувати власний ВПК. А в Україні, окрім хвилі емоційної підтримки президента Зеленського після овального приниження, не відбувається нічого.

Читайте також на порталі "Коментарі" - які очікування від переговорів в Саудівській Аравії: від чого залежить їх успішність.