Чому на виборах у Вірменії Москва отримала чергового принизливого ляпасу

8 червня 2026, 15:29 Кравцев Сергей

Реваншу Москви так і не сталося

У Вірменії сталося те, чого Москва дуже не хотіла: Нікол Пашинян знову переміг. Його "Громадянський договір" набрав майже 50% і зберігає можливість самостійно формувати уряд. Проросійський блок "Сильна Вірменія" Самвела Карапетяна – далеко позаду, трохи більше 23%. Про це розповів екс-дипломат, політичний експерт Вадим Трюхан.

Експерт наголосив, що це фактично були перші парламентські вибори після втрати Карабаху, тобто після головної травми сучасної Вірменії. Москва і проросійська опозиція будували кампанію на простій формулі: Пашинян = поразка, Захід = зрада, Росія = "традиційний захисник". Але проблема в тому, що вірмени дуже добре запам’ятали: коли Азербайджан забирав Карабах, російський "захисник" просто стояв осторонь. І саме це стало головним політичним вироком Москві.

"Що хотіла Росія? Вона хотіла реваншу. Не обов’язково формального повернення своїх людей до влади з першої спроби. Мінімальна задача була – послабити Пашиняна, зробити його залежним від коаліцій, заблокувати мир із Азербайджаном, зірвати зближення з ЄС і повернути Вірменію у стару пострадянську клітку. Не вийшло. Пашинян не отримав конституційної більшості, але отримав головне – політичний мандат продовжувати курс на Європу, нормалізацію з Туреччиною та Азербайджаном і поступовий вихід із російської орбіти", – зазначив експерт.

Що ж до того, як Пашиняну вдалося перемогти, то політолог зауважує, що це на перший погляд парадоксально, але Пашинян переміг не тому, що всі забули Карабах, а тому, що значна частина суспільства вирішила: повернення до російського минулого не поверне Карабах, але точно забере майбутнє. Він запропонував не реванш, а державність. Не міф про "старшого брата", а важкий мир. Не вічну залежність від Москви, а спробу відкрити Вірменії двері до Європи. І виборець, попри біль, втому й страх, обрав не ностальгію, а шанс.

"Що це означає для Кавказу? Південний Кавказ дедалі менше схожий на російський задній двір. Азербайджан давно грає власну гру. Грузія балансує між вулицею, владою і Заходом. А Вірменія – колишній найвідданіший союзник Москви – тепер відкрито шукає інший маршрут. Це не означає, що Росія зникне з Кавказу завтра, але це означає, що її монополія закінчилася. Що це означає для Росії? Це ще одна поразка Путіна без танків. Після Молдови, після проблем із "друзями" в Європі, після угорських і словацьких хитань – тепер ще й Вірменія показує: російський вплив більше не є фатальністю. Його можна зламати", – зазначив експерт.

Читайте також на порталі "Коментарі" - Вірменія зробила вибір, який може змінити баланс сил у регіоні: хто перемагає на виборах.

Теги: