Чому можливо жити в Хіросімі та Нагасакі, але не в Чорнобилі: думка експертів
Експерти пояснюють, що головною відмінністю між цими подіями є те, що ядерні вибухи бомб відрізняються від вибуху ядерного реактора.
У XX столітті відбулося три найбільші ядерні катастрофи, що торкнулися трьох міст: дві в Японії і одна в Україні. Багато людей знають про ці трагедії, але не завжди розуміють, чому після атомних бомбардувань у Хіросімі та Нагасакі люди змогли повернутися до нормального життя, а от Чорнобиль залишився непридатним для проживання, пише IFLScience.
У серпні 1945 року США скинули дві ядерні бомби на японські міста Хіросіму та Нагасакі всього за три дні. Внаслідок цих атак загинули від 129 до 226 тисяч осіб, більшість з яких були мирними жителями.
"Навіть ті, хто поспішав допомогти після вибухів, швидко піддавалися впливу радіації. Багато з тих, хто пережив катастрофу, згодом страждали від лейкемії, різних видів раку та серйозних захворювань. Вагітні жінки, які пережили вибухи, мали значно більше викиднів та дитячих смертей. Діти, які вижили після народження, часто мали вади розвитку, порушення інтелекту та інші проблеми зі здоров'ям", - зазначено у статті.
Це єдиний випадок застосування ядерної зброї проти цивільного населення. У той час як катастрофа на Чорнобильській АЕС стала результатом аварії: в ніч проти 26 квітня 1986 року вибухнув несправний реактор, викинувши в атмосферу шкідливі речовини.
"Вибух поширив радіоактивні матеріали на величезну частину території Радянського Союзу (теперішні Білорусь, Україна та Росія). Під час вибуху загинуло двоє людей, ще 28 померли протягом тижня, а понад 600 тисяч осіб, які брали участь у ліквідації наслідків, зазнали впливу небезпечної радіації", - додається в матеріалі.
Експерти пояснюють, що головною відмінністю між цими подіями є те, що ядерні вибухи бомб відрізняються від вибуху ядерного реактора. Бомби, скинуті на Хіросіму та Нагасакі, були підірвані на значній висоті, що допомогло зменшити рівень радіації та максимізувати вибухову силу.
"У свою чергу, вибух на Чорнобилі стався на рівні землі, викинувши в атмосферу в 400 разів більше радіоактивних матеріалів. Крім того, після вибуху залишилися великі уламки реактора, які продовжували забруднювати територію", - пояснюють спеціалісти.
Також важливим фактором є тип палива, що використовується в кожному з випадків. Ядерні боєприпаси та реактори зазвичай застосовують збагачений уран, який містить великий вміст ізотопу урану-235 (U-235), що є основним елементом для вибуху.
"Ядерні реактори, на відміну від боєприпасів, використовують регулюючі стрижні для поглинання нейтронів, що дозволяє контролювати ланцюгову реакцію з меншим виходом енергії. В Чорнобилі було близько 180 тонн палива, що робить реактор значно потужнішим", - зазначають фахівці.
Після того, як ядерне паливо стає відпрацьованим і більше не генерує енергію, його замінюють або зберігають до безпечної утилізації. Однак, під час аварії в Чорнобилі цей матеріал викинули в атмосферу, що зробило ситуацію ще більш небезпечною.
"Ці матеріали мають дуже довгий період напіврозпаду, тому вони залишаються небезпечними для здоров'я людей набагато довше. Це є однією з основних причин, чому Чорнобиль досі залишається непридатним для життя", - підсумовує IFLScience.
Нагадаємо, портал "Коментарі" писав, що експерти МАГАТЕ провели огляд місця удару безпілотника по саркофагу реактора Чорнобильської АЕС і не зафіксували збільшення рівня радіації.