Росія має все менше можливостей на когось впливати в Молдові, адже вона витрачає всі свої ресурси виключно на продовження війни проти України
Молдова дедалі активніше протистоїть російському впливу. Так, прем'єр-міністр Дорін Речан оголосив, що влада країни склала "чорні списки" рос-чиновників, яким заборонено в'їжджати на територію Молдови. Серед тих, хто потрапив під заборону, – російський президент Володимир Путін. У відповідь на традиційно неадекватну реакцію на це з боку екс-президента РФ, заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва, міністерство закордонних справ Молдови викликало "на килим" російського посла. Про що говорить те, що відбувається зараз у Молдові та навколо Молдови? Видання "Коментарі" із цим питанням звернулося до експертів.
Якби Кремль отримав у Молдові лояльний режим, як у Білорусі, це була б ще одна лінія фронту проти України
Ветеран зовнішньої розвідки генерал-лейтенант Василь Богдан нагадує, що ще під час горбачовської Перебудови головою Верховної Ради СРСР був Анатолій Лук'янов. І він придумав таку теорію і тактику – як зберегти всі радянські республіки у складі Союзу, що вже руйнується: створити в кожній певні автономні формування, які потім, у разі чого, можна було б використовувати для сепаратистських рухів. Тим самим змушуючи центральне керівництво республік відмовитись від ідей незалежності.
"Молдова потрапила до числа таких "експериментів". Окрім Придністров'я, там є й Гагаузія, які активно використовувалися та використовуються росіянами у своїх цілях. Кремль бачив Молдову виключно своєю сферою впливу. І всіляко намагався дестабілізувати обстановку, якщо при владі не знаходилися проросійські сили типу Додона і його так званої "Соціалістичної партії". Безумовно, демократія у Молдові ще слабка. Як і мілітарна складова цієї держави. Без підтримки ЄС, країн розвинених демократій Заходу їй було б дуже важко. Звідси й бажання євроінтеграції. При тому, що в НАТО йти Молдова поки що не збирається", – зазначає експерт.
За його словами, ситуація загострилася після того, як молдовський парламент ухвалив рішення про те, що державною мовою стане румунська. Це спричинило потужні інформаційно-психологічні операції з боку Кремля проти демократичної влади Молдови. З одночасною активізацією всередині республіки проросійських сил, спрямованих на те, щоб змінити владу, припинити курс до Європи, згорнути демократичні процеси.
"Якби Кремль отримав у Молдові лояльний, скажімо навіть, сателістичний режим, як у Білорусі, це була б ще одна лінія фронту проти України. І Москва могла б використовувати ситуацію не тільки як шантаж, а й як реальний військовий компонент. Завезти літаками через Кишинів своїх військових, підключити до війни Придністров'я. Здійснити якісь мілітарні дії проти української території, яка межує із молдовською, – пояснює ризики генерал. – Офіційний Кишинів всіляко цьому чинить опір. Європейський Союз останнім часом приділяє серйозну увагу ситуації всередині Молдови. Робляться конкретні кроки щодо фінансової допомоги. Крім того, до Молдови прямують конкретні місії. І для посилення економіко-фінансової складової, і для виявлення агентів Кремля та посилення мілітарної складової. Подається чіткий сигнал Кремлю – Молдова перебуває під пильною увагою Західного світу, який не дозволить РФ здійснити дестабілізацію там".
Як і Україна, Молдова за планом Путіна могла стати форпостом росіян для ескалації ситуації в Європі. Але ці плани зараз ламаються, наголошує Василь Богдан.
Ситуація складна, продовжує він, але, судячи з обіцянок і конкретних кроків з боку ЄС, є впевненість, що ситуація в Молдові стабілізується.
"У самому Придністров'ї ніхто, особливо пересічні громадяни, не зацікавлені в ескалації, у втягуванні їх у війну з Україною. Намагання провести там мобілізацію провело до негативних наслідків. Місцеві мешканці негайно почали виїжджати. Тож все швидко згорнули. Однак там залишається певний російський контингент, який може спробувати себе якось проявити. Але, по-перше, він не такий великий. А по-друге, без підтримки місцевої еліти, місцевого населення (а такої підтримки немає) войовничих настроїв, шанси – нульові. До того ж, – наголошує експерт, – та територія України, яка межує з молдовською, зокрема з Придністров'ям, значно зміцнена. Там є такі мілітарні потужності, які забезпечать гідну відсіч у разі спроби агресії".
Відбувається серйозна розбудова політики Молдови
Політолог, викладач Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка, експерт з міжнародної політики Петро Олещук розмірковує так:
"Справді, останнім часом відбувається трансформація позиції Молдови. І це відображення глобальних геополітичних змін, що відбуваються на пострадянському просторі. Після початку широкомасштабної агресії РФ проти України, після низки поразок, які зазнала окупаційна армія, вплив РФ стрімко падає. І це відчувається не лише у випадку з Молдовою, а й на прикладі того ж таки Кавказького регіону. Вірменія та Азербайджан дедалі більше йдуть з-під російського впливу. А такі держави як ті ж самі США, беруть на себе функції посередництва у вирішенні їх багаторічного протистояння".
У Молдові, наголошує політолог, ситуація подібна. Довгий час, нагадує він, Росія мала там дуже серйозний вплив. Спираючись на економічні, політичні та інші інструменти. На вплив російської агентури, зокрема, низка проросійських молдовських політиків. Маючи такий важіль впливу, як фактично окуповане росіянами Придністров'я частина Молдови, де досі знаходиться військовий контингент РФ. Все це, наголошує Петро Олещук, серйозно впливало на політику офіційного Кишинева.
"Але зараз ситуація змінюється, – говорить експерт. – Росія має все менше можливостей на когось впливати, адже вона витрачає всі свої ресурси виключно на продовження війни проти України. У таких умовах, а також після того, як Молдова разом з Україною вийшла статусом кандидата в члени ЄС, відбувається серйозна перебудова політики Молдови. Вона стрімко позбавляється російського впливу".
Залежність Молдови від РФ вже не така критична, ніж у 90-х, і Путін розуміє це
Політтехнолог Петро Охотін звертає увагу, що Російської Федерації характерно вимірювати свій успіх не економічним зростанням, а розширенням територій впливу.
"Логічно, що Молдова викликає інтерес Кремля. Він, як уже бувало, намагається привести до влади там проросійських політиків. Але залежність Молдови від РФ вже не така критична, ніж у 90-х. І Путін розуміє це", – наголошує експерт.
На його думку, зараз розпочалася психологічна гра, де йдуть спроби схилити Кишинів на бік Москви.
"Психологічна - тому що тут йдеться більше про спроби рефлективного управління повісткою Молдови, а не чіткими діями проти неї", - пояснює Петро Охотін.
Читайте також на порталі "Коментарі" - Володимир Зеленський вперше заявив про ризик, що війна затягнеться на роки, а то й десятиліття.