Експерти пояснили, як війна навчила Харків виживати, а Київ - втрачати час
У своєму вже традиційному відеозверненні до українців президент Володимир Зеленський заявив, що Київ не підготовлений до надзвичайної ситуації в енергетиці. Зокрема, президент зауважив, що багато зроблено в Харкові, там місцева влада підготувалася. Київ, на жаль, зробив значно менше. Дуже мало зроблено в столиці. Зеленський наголосив, що навіть цими днями він не бачить інтенсивності. Треба зараз все це терміново виправляти, акцентував президент. Чому, розуміючи наближення складної ситуації в енергетиці, Харків зумів підготуватися, а Київ – ні? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
Київ, попри періодичні обстріли, живе в ілюзії "тихої гавані"
Доктор політичних наук, експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Ігор Петренко зазначив, ця ситуація – класичний приклад українського політичного "біполярного розладу", де реальність війни стикається з реальністю бюрократії та політичних амбіцій.
"Почнемо з очевидного, про що часто мовчать у високих кабінетах. Харків знаходиться за 30-40 км від кордону з ворогом і, на жаль, від установок С-300. Там "надзвичайна ситуація" - це не рядок у звіті, а щоденна рутина. Коли ракета летить менше хвилини, інстинкт самозбереження у місцевої влади працює швидше, ніж будь-яка постанова Кабміну. Харківська влада (Ігор Терехов та команда) розуміє: якщо вони не підготуються, місто просто перестане існувати як функціональна одиниця. Там немає часу на тендери по перекладанню бруківки чи суперечки про те, де поставити намет. Там діє логіка форпосту: або все працює, або всім кінець. Київ же, попри періодичні обстріли, живе в ілюзії "тихої гавані" під парасолькою ППО. Ця ілюзорна безпека розслабляє чиновників. Столиця занадто велика, занадто неповоротка і, будемо відверті, занадто багата, щоб швидко реагувати. Гроші розмивають фокус уваги", – зазначив експерт.
За його словами, стосунки між Офісом президента та мером Кличком – це окремий серіал, який триває роками. Київська адміністрація часто почувається як "держава в державі".
"Віталій Кличко має власний політичний капітал, і це завжди дратує центральну владу. Проте, коли президент Зеленський вказує на провали Києва, він робить це не просто як менеджер, а як лідер, який не може дозволити, щоб столиця воюючої країни виглядала безпорадною на фоні прифронтового міста", – констатував Ігор Петренко.
Є безліч варіантів, чому Київ упустив час і не підготувався до проблем
Голова Союзу споживачів комунальних послуг, голова комітету ЖКГ, благоустрою, екології та охорони навколишнього середовища Громадської Ради при КМДА Олег Попенко зазначив, що Харків не сам готувався. Це прифронтове місто готували до зими та проблем, які могли виникнути максимально всі, хто міг.
"Щойно було зрозуміло, що Харків почав випадати і що у Харкові будуть серйозні проблеми з теплом, безперервні обстріли, влада почала робити все можливе, щоб максимально утримати людей у Харкові, щоб люди могли повертатися до Харкова і місто жило повноцінним життям. У місто почали буквально звозити з усієї країни все енергообладнання. Той самий на "Нафтогаз", "Укрнафта", міністерства. Туди відвезли і газотурбінну суперпотужну установку, і десятки мобільних котелень. Причому не лише за бюджет Харкова, а й за державний бюджет. Зрозуміло, що Харків треба утримати з погляду перебування людей, платників податків. Були встановлені цілі мобільні котельні у кварталах, на них перемикаються на випадок відключення тепла тощо. Тому всю роботу було максимально зроблено. Чому цього не зробив Київ? Тому що Київ стояв у політичному протистоянні до президента", – зазначив співрозмовник порталу "Коментарі".
Олег Попенко припускає, що, можливо, київська влада думала, що "петляють" чи росіяни не бомбитимуть, але точно зрозуміти логіку Кличка та компанії складно.
"Неясно, чому так сталося, що в голові у депутатів та у Кличка, адже ситуація з Києвом була зрозуміла з 2024 року, що серйозні холоди та обстріли призведуть до ситуації, яка є сьогодні. Першого разу я про це сказав на ефірі 5 червня 2024 року. Було зрозуміло, що у серйозні морози інфраструктура, яка просто розбита у війні, не витримає. Я маю на увазі теплотраси, енергомережі, водопроводи тощо. Було очевидно, що треба готуватися… При тому, що для підготовки у Києва можливостей було більш, ніж достатньо. Але чомусь влада не вела підготовку. Я бачу головну проблему у політичному протистоянні між Зеленським та Кличком, можливо також у мінус місту зіграло протистояння КМВА та КМДА. І це безпосередньо впливало. Тобто люди в піку президенту робили або, навпаки, не робили, а може, позначилося просте нерозуміння, може бути професійне вигоряння. Може, вони там усі просто засиділися в КМДА і їм час на вихід. Це також може бути. Можливо це управлінське нерозуміння. Можливо низька професійна підготовка управлінців. Може, люди сиділи на баблі, а треба було займатися містом. Тобто безліч питань, яким Київ ніколи не приділяв уваги. Схаменулися, коли вже все", – підсумував експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" - сонце
врятує українців: коли нарешті скасують графіки відключень світла.