Чи справді Трамп вирішив натиснути на Путіна через Сі: про що говорить їх розмова

Китай справді має значно більші важелі впливу на Кремль, ніж будь-яка інша держава, але є низка нюансів

Доки всі обговорюють переговори в Абу-Дабі майже непоміченою пройшла розмова президента США Трампа з головою КНР Сі Цзіньпіном. Трамп говорив із Сі про низку міжнародних питань, але окремо говорили і про війну між Росією та Україною. Яка вірогідність, що, розуміючи про те, що не вдасться домовитися з Путіним, Трамп вирішить домовитися з Сі про завершення війни в Україні, враховуючи наближення виборів до Конгресу? Чи може погодитися Сі у такому разі натиснути на Путіна? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.

Сі може тиснути на Путіна лише в тій мірі, в якій це відповідає інтересам самого Китаю

Політичний експерт Олександр Кондратенко говорить, що розмова Трампа із Сі Цзіньпіном, яка відбулася напередодні, справді виглядає менш помітною на тлі гучних переговорних майданчиків на Близькому Сході, але за змістом вона потенційно важливіша. Для Трампа війна Росії проти України – це не стільки питання цінностей чи міжнародного права, скільки елемент ширшого торгу і внутрішньополітичного порядку денного. Напередодні виборів до Конгресу йому критично важливо демонструвати електорату здатність "домовлятися" і знижувати міжнародну напругу, не втягуючи США в затяжні конфлікти.

Експерт зауважив, теоретично логіка "якщо не вдається домовитися з Путіним – треба говорити з тим, хто на нього реально впливає" виглядає раціональною. Китай справді має значно більші важелі впливу на Кремль, ніж будь-яка інша держава. Проте на практиці ймовірність того, що Трамп зможе "закрити" українське питання через Сі, залишається вкрай низькою.

"По-перше, війна в Україні є однією з ключових точок геополітичного дотику між Заходом і Сходом. Для Пекіна це не периферійний конфлікт, а інструмент стратегічного виснаження США та їхніх союзників. Затяжна війна відволікає ресурси Заходу, загострює внутрішні суперечності в ЄС і НАТО та підриває американське лідерство – і це об’єктивно відповідає інтересам КНР. По-друге, попри риторику про "нейтралітет", допомога Китаю Росії — технологічна, економічна, логістична — не припинилася. Пекін зацікавлений у тому, щоб Росія залишалася достатньо сильною, аби протистояти Заходу, але водночас достатньо слабкою й залежною, щоб не становити самостійного центру сили. Слабка, санкційна Росія, прив’язана до китайських ринків і фінансів, - стратегічно вигідний партнер для Сі", – зазначив Олександр Кондратенко.

Він додає, є ще й третій ключовий структурний момент: у стратегії національної оборони США Китай визначений як головна довгострокова загроза, значно серйозніша за Росію. Це означає, що будь-які "великі угоди" між Вашингтоном і Пекіном щодо України вимагали б зустрічних поступок з боку США в Азійсько-Тихоокеанському регіоні – Тайвань, технології, торгівля, військова присутність. Навряд чи Трамп, навіть у прагматичному форматі, готовий платити таку ціну за припинення війни в Україні.

"Тому відповідь на друге питання логічна: Сі може тиснути на Путіна лише в тій мірі, в якій це відповідає інтересам самого Китаю. А швидке завершення війни на умовах, прийнятних для Заходу і України, цим інтересам наразі не відповідає. Отже, гіпотетично домовленості між лідерами США і КНР могли б різко змінити хід війни, але в реальній конфігурації сил і стратегічних пріоритетів це радше теоретичний сценарій, ніж практичний план. Для Китаю українська війна – не проблема, яку потрібно "вирішити", а процес, який можна використовувати. І саме це суттєво обмежує маневр будь-якого американського президента, незалежно від його імені", – констатував експерт.

У Трампа може бути план Б

Політичний експерт Сергій Таран зазначив, що новий тренд несподівано, але очікувано настав у завершенні російсько-української війни.

"Трамп говорив із Сі про низку міжнародних питань, але окремо говорили і про війну між Росією та Україною. Про це заявив сам Трамп і це вперше, коли завершення війни було з ініціативи США поставлено у ширший контекст відносин із Китаєм. Це недобра новина для Росії, оскільки ключові питання завершення війни можуть бути вирішені без її участі. Росія не зможе сказати "ні" Китаю, якщо той попросить про це Москву – у рамках ширших домовленостей із Вашингтоном", – зазначив експерт.

Сергій Таран зауважив, що він розуміє скептицизм багатьох людей, коли заходить розмова про Трампа і його слова, але може статися і так, що домовленості з Китаєм виявляться планом Б для Трампа, якщо йому не вдасться домовитися із Путіним про завершення війни.

"Трампу цього дуже не хотілося б, бо Китай він сприймає як головну загрозу для США. Але можливо йому доведеться це зробити, якщо Росія виявиться геть недоговороздатною. І ця розмова Трампа і Сі – це натяк на те, що план Б таки може відбутися", – прокоментував експерт.

Читайте також на порталі "Коментарі" - "Війна має закінчитися зараз": Венс окреслив позицію США щодо України та Росії.