Союзники вже дали зрозуміти, що не готові на військовий супровід наших судів, посилення своєї присутності в Чорному морі
Після одностороннього виходу із зернової угоди, Росія не тільки розпочала атаки на портову інфраструктуру України та склади із зерном, а й погрожує знищувати всі судна, які йтимуть до українських портів. У свою чергу, Міноборони України попередило, що з 21 липня всі судна, що прямують в акваторії Чорного моря у напрямку морських портів РФ та українських, що знаходяться на тимчасово окупованій території, можуть розглядатися нами як такі, що перевозять вантажі військового призначення, "з усіма відповідними ризиками". Про що говорить те, що відбувається, і до чого може привести? Яка третя сила здатна втрутитися у ситуацію, зробивши Чорне море безпечнішим? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
По суті відбувається викручування рук, спроба показати, що без Росії – нічого не буде
Старший аналітик Центру досліджень сучасної Туреччини, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Євгенія Габер наголошує, що сьогодні очевидно – врятувати зернову угоду і в принципі український експорт морем може низка факторів.
По-перше, значне посилення нашої системи ППО та ПРО, особливо півдня.
"І у цьому напрямі зараз потрібно працювати із західними партнерами. Пояснюючи, що знищується не лише портова інфраструктура, а й зернові термінали, вся інфраструктура аграрної промисловості, яку нелегко відновити. Що загрожує голодом, кризою для всього світу, – наголошує експерт. – Ми не можемо залежати від настрою Кремля. Від його "хотілок". На жаль, союзники не готові на військовий супровід наших судів, посилення своєї присутності в Чорному морі. На деякі радикальніші заходи. Тому слід переконувати їх дати нам самим засоби захисту не лише морських шляхів, а й усієї аграрної інфраструктури України від російських ударів".
По-друге, продовжує Євгенія Габер, є турецький чинник. А саме, якщо президент Ердоган вирішить зайняти жорстку позицію.
"Поки що цього не проглядається, – зазначає вона. – Коли стало відомо, що РФ розірвала зернову угоду, Ердоган перебував у турі країнами Перської затоки (Катар, ОАЕ). Очевидно, що першочергове завдання зараз – вирішувати проблеми турецької економіки. І саме цими потребами продиктовано ці візити. Але, коли Ердоган повернеться до Туреччини, він швидше за все зателефонує Путіну. Або зустрінеться з ним у серпні, адже вже запрошував приїхати. І точно озвучить свої аргументи, чому зернова угода має працювати".
За нинішніми заявами з боку Росії видно, що вона готова повернутися до угоди, якщо буде виконано її умови, наголошує Євгенія Габер. Тобто країна-агресор не спалює мости. Але хоче вигідніших для себе умов.
"Йдеться про відміну чи ослаблення санкцій (логістика, постачання запчастин нібито для сільгосптехніки, хоч зрозуміло, що для військових цілей). По суті відбувається викручування рук. Спроба показати, що без Росії – нічого не буде. І викочується список "хотілок". Туреччина, швидше за все, пояснюватиме, що є певні важелі впливу на РФ. Зокрема економічно, коли можна регулювати інтенсивність торгівлі з Росією, включаючи "сірий експорт", що йде туди через Туреччину. Це може спрацювати. Привівши до умовного компромісу. Наприклад, щоб залишити якусь кістку РФ, Туреччина може озвучувати необхідність повернути одного з банків країни-агресора до системи SWIFT. І при цьому РФ пообіцяє не атакувати суди, повернутися в угоду. Швидше за все, вже у серпні ми побачимо якісь кроки у цьому напрямі", – прогнозує експерт.
Шанси на те, що хтось – США, Туреччина і далі за списком – почнуть ескортувати зернові конвої на сьогодні, на жаль, мінімальні
Аналітик, політтехнолог Олександр Кочетков міркує так:
"Після виходу недоімперії з "зернової угоди" та подальших грізних заяв з боку РФ та України у світі піднявся неабиякий ажіотаж. Але він видається перебільшеним. Сторони не мають практичних можливостей для того, щоб розгорнути серйозну морську війну".
При цьому, зазначає експерт, шанси на те, що хтось – США, Туреччина і далі за списком – почнуть ескортувати зернові конвої на сьогодні мінімальні.
"Хіба що Великобританія здійснить якусь показову, але разову акцію, – припускає Олександр Кочетков. – Швидше за все, Туреччина та Китай як основні вигодонабувачі від "зернової угоди" посилять непублічний переговорний процес із недоімперією. Потім ЄС задовольнить одну з вимог Кремля, зокрема повернення SWIFT для "дочки" Россільгоспбанку, через яку йдуть розрахунки. І угода поновиться".
Експерт нагадує, що Україна і сьогодні зберігає можливості для експорту свого зерна спочатку до Румунії – і далі морем. Але цей маршрут, за його словами, вимагає опрацювання логістики, а також прикриття від ударів російських з повітря.
"Кремль явно хоче, щоб росіяни своє та вкрадене у нас зерно вивозили, а Україна таку нагоду втратила", – констатує Олександр Кочетков.
Читайте також на порталі "Коментарі" - хто може допомогти Україні з поновленням зернової угоди – чи спрацює шантаж РФ.