Чи отримає Україна доступ до закордонних активів РФ: які варіанти обговорюються

7 лютого 2024, 12:17 Кравцев Сергей

Поки що бачимо неготовність фінансово-економічних, юридичних еліт Заходу тверезо і водночас творчо підходити до ситуації, що склалася

Триває бій за використання заморожених російських активів для відновлення України. Міністр закордонних справ нашої країни Дмитро Кулеба припускає, що ЄС вийде на відповідне рішення цього року. У Кремлі вже панікують і погрожують заходами у відповідь. І на Заході, схоже, бояться цих заходів, а тому досі не прийняли відповідних рішень. І навіть ідея Бельгії випустити боргові зобов'язання для фінансування Києва, використовуючи активи РФ як заставу для погашення боргу, не знайшла особливої підтримки в інших членів ЄС. Як може розвиватись ситуація далі? Чи отримає Україна доступ до закордонних активів країни-агресора або хоча б їх частини? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Ми продовжуємо спостерігати боротьбу двох юридичних підходів

Головний економіст, керівник з економічних реформ Офісу простих рішень і результатів Ярослав Романчук вважає, що Захід зараз проходить своєрідний тест на моральну стійкість, на здатність приймати інноваційні рішення на фоні Третьої світової війни, що розгортається в цілому, і рашистської агресії зокрема.

"Коли у тебе на рахунку є сотні мільярдів доларів, які ти пускаєш у будь-який обіг, підтримуючи ті чи інші баланси, проєкти – ти сприймаєш ці кошти у якомусь сенсі як "свої". І користуєшся, як заманеться. І ділитися ними, а то й просто показати їх наявність, на думку низки фінансових організацій та установ, не дуже "кошерно". Але ми ставимо логічне питання – гаразд, ви нам даєте обмежені фінансування та "піпеткову" військову допомогу, але, що заважає дати відсотки, які ви вкладаєте у цінні папери, нам для підтримки? Адже Україна захищає не лише себе, а й увесь ваш західний устрій, ваші свободи! А у відповідь бачимо неготовність фінансово-економічних, юридичних еліт Заходу тверезо і водночас творчо підходити до ситуації, що склалася. Там чомусь вважають, що закони приватної власності мають захищати ресурси агресора, нацизму, воєнного злочинця. Хоч у міжнародному праві є паралельні норми, що дозволяють не лише користуватися відсотками таких коштів, а й їхню націоналізацію на користь країни, проти якої здійснюється агресія", – наголошує експерт.

Про це, до речі, зазначає він, говорили на Всесвітньому економічному форумі у Давосі.

Але поки що, констатує Ярослав Романчук, ми продовжуємо спостерігати боротьбу двох юридичних підходів, двох концепцій.

"І тут, безумовно, важливою є думка громадськості, політичних еліт, які мають вказати елітам бізнесовим, юридичним на необхідність зробити правильні кроки – щодо підтримки України. Адже Росія фактично руйнує архітектуру світу. І тут слід включати інший правовий режим. Створювати прецеденти, – пояснює економіст. – І я сподіваюся, що адекватні політики Заходу вирішать це питання на нашу користь. Протягом цього року. Що стане джерелом підтримки нас під час війни, а також після".

Один із реальних варіантів – передача відсотків від зберігання

Доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, народний депутат V-VI скликань Олексій Плотніков нагадує, що розмови про використання заморожених російських активів на користь нашої країни ведуться практично одразу після початку широкомасштабної агресії. Тема періодично актуалізується. Але зрушень поки що немає.

"Проблема в тому, – пояснює співрозмовник порталу "Коментарі", – що йдеться про право приватної власності. І західні банки його суворо дотримуються, незважаючи на те, що це виглядає, м'яко кажучи, негарно у тій чи іншій ситуації. Конфіскації проводяться вкрай рідко. І точно не щодо таких гігантів як РФ. Отже, банки побоюються, що це може стати гучним прецедентом, який призведе до відтоку клієнтів. До небажання розміщувати у них нові активи – як фізичними, так і юридичними особами".

Як один із варіантів - передача відсотків від зберігання. І такі кошти, щоправда, у невеликому обсязі вже передавалися Україні, зазначає Олексій Плотніков.

"Нова ідея – випустити цінні папери під заставу цих активів (які залишаються на зберіганні там, де вони "заморожені"). Тобто під їхню заставу випускаються облігації для допомоги Україні. Така схема має право на існування. Поки що не зрозуміло, чи підуть на неї західні партнери. Але вже добре те, що йде пошук можливостей для того, щоб наша країна отримали джерела фінансування - як тут і зараз, так і для повоєнного відновлення", – констатує експерт.

Важливо, щоб бельгійську пропозицію підтримала "Велика сімка"

Голова Українського аналітичного центру економіст Олександр Охріменко вважає, що Бельгія нещодавно запропонувала дуже ефективний інструмент.

"А саме – випустити боргові зобов'язання (облігації) для фінансування Києва, при цьому використовуючи активи РФ як заставу для погашення боргу. Якщо його впровадити, то ми реально зможемо почати отримувати гроші. Бо тут чітко все за європейським законодавством. І навіть, якщо РФ захоче позиватися – вона програє", – упевнений експерт.

Тепер важливо, продовжує він, щоб бельгійську пропозицію підтримала "Велика сімка" (G7) - США, Канада, Великобританія, Німеччина, Італія, Франція, Японія. З чим поки що складнощі.

"Але, якщо цьому процесу дадуть хід, Україна має добрі шанси отримати близько 200 млрд євро заарештованих активів. Так, це не одразу, а поетапно. Але у разі реалізації такого інструменту ми отримаємо реальні гроші", – прогнозує Олександр Охріменко.

Читайте також на порталі "Коментарі" - використання росактивів на користь України: стало відомо, як відреагував ЄС на ідею Бельгії.

Теги: