Через презентацію «Плану перемоги» у США ОП просуватиме наші інтереси у взаємодії із ключовим партнером
Президент України Володимир Зеленський вже оголосив, що має намір наступного тижня представити план перемоги президенту США Джо Байдену, а також показати його кандидатам у президенти Камалі Гарріс та Дональду Трампу. Але, що це може дати, якщо Джо Байден вже фактично став, як кажуть на Заході "кульгавою качкою" і навряд чи зважиться приймати важливі рішення, а Гарріс і Трамп ще не уповноважені приймати якісь рішення? Які очікування від майбутнього візиту Зеленського до США? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
З високою ймовірністю США задовольнять частину запитів України у "Плані перемоги"
Політолог, політичний консультант Володимир Фесенко заявив, що він не очікує від цього візиту чогось надприродного та сенсаційного. У тому числі й тому, що в плані, який везе Зеленський до США, швидше за все, немає чогось надзвичайного, що могло б докорінно змінити хід війни та міжнародну ситуацію навколо війни між Росією та Україною. І в США зараз немає таких інструментів і можливостей, щоб максимально швидко змінити ситуацію на нашу користь.
"Але нинішній візит президента Зеленського до США дуже важливий, і він може дати нам значні результати. Сенс "Плану перемоги" в тому, щоб за допомогою США суттєво посилити наші військово-політичні позиції та примусити Росію до переговорів про завершення війни, щоб ми вийшли на ці переговори з позиції сили. І сама ідея цього плану і навіть його назва пов'язані із внутрішньополітичною ситуацією у США. Ще у квітні, в законі про допомогу Україні, який був ухвалений Конгресом, конгресмени з Республіканської партії записали норму про те, що президент Байден має надати Конгресу "план перемоги України над Росією за допомогою США". Цей план мав бути представлений ще влітку, але, за даними ЗМІ, Білий дім представив такий план лише у середині вересня. І про його зміст нічого невідомо. Але Офіс президента України вирішив скористатися цією ситуацією і через презентацію "Плану перемоги" у США під час поїздки президента Зеленського просуватиме наші інтереси і в поточній взаємодії з Білим Домом, і на майбутнє – через роботу з обома кандидатами на пост президента США, і через взаємодія з Конгресом США", – зазначив Володимир Фесенко.
Він підкреслює, Байден ще не став "кульгавою качкою". Такий неформальний статус у президента США, що йде, з'являється після президентських виборів (зараз – після 5 листопада). Лише у листопаді розпочнеться перехідний період поступової передачі влади. А поки що Байден суттєво впливає на поточні рішення, пов'язані із підтримкою України.
"Дехто з експертів, до речі, вважає, що саме на фініші свого президентства Байден може зробити якісь сміливі та рішучі кроки на підтримку України, щоб залишитися таким чином в історії. Можливо, на це роблять ставку і у команді президента Зеленського. Я, правда, не дуже впевнений, що Байден зробить щось революційне. Це не дуже відповідає його характеру та політичному темпераменту. Але нам все одно треба активно працювати з Білим домом та на фінішному відрізку президентства Байдена. Зокрема саме від нього залежить хоча б часткове зняття обмежень на використання західної далекобійної зброї для ударів по цілях на території РФ", – зазначив експерт.
Володимир Фесенко прогнозує, що з високою ймовірністю США задовольнять частину запитів України в "Плані перемоги", інша частина запитів задовольнятиметься поступово – до кінця року, а частина залежатиме від рішень Конгресу США та майбутнього президента США.
"Тому реакцію США на цей план не можна розглядати через традиційну та примітивну, хоч і дуже популярну в Україні одновимірну рамку оцінки – "або перемога чи зрада". Для нас важливо отримати більш ефективну допомогу США. А наскільки вдасться вирішити це завдання, ми частково побачимо найближчими місяцями, а частково після приходу до влади нового президента США", – підсумував політолог.
Все залежить від аргументів, які надасть українська сторона
Політолог, професор кафедри міжнародних відносин НАУ Максим Ялі одразу звернув увагу, що стосується Джо Байдена, то виконуватиме обов'язки президента США він до 20 січня 2025 року. Тому говорити з ним президенту Зеленському, звичайно ж, є сенс. Особливо, враховуючи який великий проміжок часу в умовах війни він ще залишатиметься головою Білого дому та враховуючи, що всі рішення щодо надання військової допомоги Україні приймає саме він, а не Камала Гарріс, як віце-президент.
"Я не згоден, що Байден вже точно не ухвалить вагомі рішення. Навпаки, з огляду на те, що в нього закінчується президентський термін і він не балотуватиметься знову, можна спробувати його переконати. Знову ж таки, на передній план може вийти тема президентської спадщини у зовнішній політиці, тим більше з огляду на серію ключових загроз у сфері міжнародної безпеки. Але всі переконання мають бути аргументовані та мати довгострокову стратегію з конкретними очікуваними результатами", – зазначив експерт.
Максим Ялі каже, що поки що немає подробиць плану перемоги Зеленського, але є досить песимістичні очікування, виходячи з попереднього досвіду 2,5 років, як президент приймав усі попередні рішення.
"Тому тут все залежить від аргументів, які надасть українська сторона. Що стосується Дональда Трампа, то йому, безумовно, як одному з двох кандидатів, які мають щонайменше 50% шансів на успіх, варто також представити цей план. Тим більше з огляду на його амбітні гучні заяви щодо того, що він закінчить цю війну у разі своєї перемоги на президентських виборах ще до виступу у повноваження. Те саме стосується Камали Гарріс. Зустріч із нею треба використовувати для налагодження відносин у разі її перемоги під час виборів. Їй варто детально пояснити ситуацію, варіанти її розвитку та які ризики у разі поразки України у цій війні є для США та для неї особисто", – прокоментував співрозмовник порталу "Коментарі".
Експерт говорить, що має стримані очікування щодо візиту Зеленського до США. Він нагадав, що всі чекали на важливі рішення для України після зустрічі Джо Байдена з прем'єром Великобританії Кіром Стармером, а також коли Блінкен разом із главою МЗС Британії Леммі відвідував Київ. Тоді західні партнери мали бажання побачити цей план і стратегію ведення війни на найближчий рік, але, мабуть. переконливих аргументів Київ не надав і тому дозвіл про завдання ударів углиб Росії від західних партнерів так і не з'явився.
"Але, враховуючи попередній досвід, коли західні партнери відмовлялися надавати нам багато видів озброєнь, як це було з HIMARS, різними іншими летальними видами озброєнь, то поступово, все одно, позитивні для нас рішення приймалися", – зазначив Максим Ялі.
Читайте також на порталі "Коментарі" - США хочуть більше санкцій проти головного джерела путінського бюджету.