Антикарантинні протести у світі та в Україні: чи допомагає влада постраждалим від COVID

Українська влада за рік епідемії вірусу продемонструвала свою неефективність

Україну охоплюють антикарантинні мітинги. В основному на них виходять представники малого та середнього бізнесу, які позбавляються коштів для існування. А як справи в Євросоюзі та США? Хто і чому протестує - чи протестують взагалі? Як реагує влада? У чому схожість і відмінність з ситуацією в Україні? На ці запитання порталу "Коментарі" відповіли експерти.

Учасники протестів в Європі налаштовані радикально

У зв'язку з посиленням обмежувальних заходів в Європі прокотилася хвиля протестів, зазначає політичний експерт, директор Communication group Володимир Манько.

"Люди вимагали або повного, або часткового зняття обмежень. Протести проходять під гаслом "дайте працювати!". Кількість учасників таких виступів різна, від декількох десятків до декількох тисяч, але налаштовані вони радикально - і це призводить до зіткнень із правоохоронцями, - підкреслює Володимир Манько. - У Нідерландах люди виходили на протест під приводом випити кави. У столиці, Амстердамі, зібралося понад десять тисяч людей. Поліції довелося розганяти таку кількість протестуючих. В Австрії тисячі людей протестували в столиці - Відні. Люди приїхали автобусами з різних регіонів. Деякі вимагали відставки канцлера Курца. Водночас кілька сотень людей у Відні вийшли на підтримку дій влади і введених обмежень. У Британії мітингували в Лондоні. Але, напевно, найбільша кількість людей вийшла на протести в дисциплінованій Німеччині. Протести охопили там майже десяток міст".

В Україні теж відновлюються протести проти локдауну. Зокрема, рух saveФОП провів уже кілька відповідних акцій.

"Малий бізнес вимагає розширення застосування спрощеного оподаткування на час епідемічних обмежень. А ще цей рух бореться за рівні підходи з боку влади до всього бізнесу. Фопівців обурюють факти повноцінної роботи об'єктів, що належать великому бізнесу, в той час, як їх змушують закриватися", - пояснює Володимир Манько.

На його думку, протести проти карантинних обмежень в Європі і Україні мають як спільні причини, так і різні.

"До загальних можна віднести втому від обмежень і прагнення повернутися до колишнього життя, де було більше свободи і спілкування. Різниця полягає в реакції влади на вимоги людей, а також в її ефективності в боротьбі з вірусом. Взяти хоча б допомогу бізнесу. Голосно анонсований в кінці минулого року план допомоги від Зеленського на практиці виявився недостатнім. Його реалізація почалася тільки 14 грудня і тривала всього два тижні - до кінця минулого бюджетного року. В результаті допомогу в 8 000 гривень, що зовсім не компенсує реальних втрат, встигли отримати всього до 20% фопівців, які мали на це право", - підкреслює директор Communication group.

В Європі ж все інакше. І щодо допомоги, і щодо комунікації між владою і суспільством, відзначає він.

"У Великобританії в кінці минулого року Банк Англії вийшов із програмою стимулювання економіки, збереження та створення робочих місць в умовах карантину на 150 млрд фунтів (!). 80% зарплати працівників, які вимушено не ходять на роботу, оплачує держава. У Польщі допомога таким працівникам становить до 500 євро на місяць, а в Словаччині ця сума становить 1 100 євро, - розповідає Володимир Манько. - Але головна відмінність між Європою і Україною полягає в готовності протидіяти вірусу, зокрема шляхом вакцинації громадян. Ця різниця, на жаль, не на нашу користь. Ми опинилися на 95 місці у світі за цим показником. Тому вакцинованим європейцям тепер можна і помітингувати проти обмежувальних заходів, а для невакцинованих українців участь в таких мітингах може вилитися в збільшення кількості захворювань. Українська влада за рік епідемії вірусу продемонструвала свою неефективність".

Влада США намагається робити все можливе, щоб зменшувати наслідки COVID-19 для людей

Політичний експерт, дипломат Вадим Трюхан зазначає, що США - це унікальна країна. Вона найбільше постраждала від пандемії коронавірусу. Кількість хворих - близько 30 млн, які померли від наслідків хвороби - понад 500 тисяч. При цьому дії влади і сприйняття суспільством відповідних рішень відрізняються від того, як це відбувається в Європі, в тому числі в Україні.

"У США - абсолютно децентралізована система прийняття рішень, - розповідає експерт. - Президент Байден ініціював і забезпечив прийняття Закону про підтримку економіки на 1,9 трлн дол і наказав використовувати маски в усіх федеральних будівлях. На цьому його компетенції завершуються. Всю ж повноту відповідальності за ситуацію в штатах несуть їхні губернатори. Вони вводять обмежувальні заходи. Вони їх і знімають. При цьому часто деталі віддаються "на відкуп" нижчого рівня управління - в муніципалітети. Якоїсь уніфікації заходів немає. Є штати, в яких дотепер діють жорсткі локдауни з обмеженнями на пересування. А є ліберальні регіони, наприклад, Флорида, Техас і Міссісіпі, де майже все повернулося до status quo. Працює бізнес, практично немає обмежень на подорожі".

Зате в Нью-Йорку і Каліфорнії вводилися жорсткі локдауни, зазначає Вадим Трюхан. І ці штати досі практично закриті.

"В результаті обидва губернатори зараз знаходяться під загрозою відставки, - продовжує експерт. - У Каліфорнії виборці навіть зібрали понад 2 млн підписів, які, ймовірно, через місяць, після перевірки на справжність, запустять процедуру голосування, наслідком якої може стати відставка демократа-губернатора Ньюсома".

За словами Вадима Трюхана, якихось масових антикарантинних протестів у США не було.

"Швидше за все, як федеральний уряд, так і влада штатів намагаються робити все можливе, щоб зменшувати наслідки COVID-19 для людей. Так, найбільш вразливі верстви населення і підприємці отримують допомогу, вже виконано обіцянку Джо Байдена про використання 100 млн. доз вакцин за 100 днів. І хоча вакцинувалось всього лише близько 17% дорослого населення, позитивна динаміка очевидна, - підкреслює експерт. - Слід також взяти до уваги американські традиції взаємодії з владою. У випадках, коли хтось не згоден із рішеннями губернаторів, справа розглядається в суді. І досить багато випадків, коли ті чи інші обмежувальні заходи, введені місцевою владою, скасовуються суддями. Свою роль у відсутності протестів зіграли і події з так званим штурмом Капітолію 6 січня 2021 року, які серйозно налякали як суспільство, так і владу".

Раніше портал "Коментарі" розповідав, що уряд обіцяє відновити допомогу бізнесу через карантин.