ЗМІ: Власниця "Петрус" Людмила Русаліна намагається завести грузинську мафію в спиртову галузь

Власниця горілчаного концерну "Петрус" Людмила Русаліна намір придбати спиртзаводи, які продає Фонд держмайна

Один з найбільших гравців горілчаної галузі холдинг "Петрус" Людмили Русаліної претендує на спиртзаводи, які Фонд держмайна розпродає з осені.

Про це йдеться в матеріалі сайту Vesti.ua.

За інформацією Vesti, Русаліна "має намір через фірми-прокладки придбати ряд виставлених на торги підприємств ДП Укрспирт". Для цього власниця "Петрус" викупила готові "чисті" фірми, які перейменувала в ТОВ "ЛВР Алко", ТОВ "ЛВР Косметик" і ТОВ "ЛВР Кондитер" (ЛВР - Людмила Володимирівна Русаліна).

Участь в приватизації "материнської" компанії "Петрус" ускладнюється корпоративним конфліктом між власниками - Миколою Петренком і самої Русаліній, яка, як пише видання, "намагається видавити його з бізнесу ... На початку 2020 року, правоохоронцям стало відомо про підготовлюване вбивство Петренко".

За словами бізнес-партнера Русаліної Миколи Петренка, "на нього намагався вийти один з представників кавказької мафії, який представився" дахом "Русаліної".

"Зі мною зустрічався грузин, приятель чоловіка Русаліної. Він вів переговори від їх імені, сказав, що" кришує "бізнес Русаліної", - заявив Петренко.

За інформацією ЗМІ, цивільний чоловік Русаліної "пов'язаний з грузинською мафією, а саме Темурі Сванідзе, якого СБУ затримала в 2016 році за підозрою в тероризмі. Сванідзе не справжня його прізвище. За даними правоохоронців, в Грузії його знають як Чехані Автанділа Сергійовича".

Чоловік Русаліної, як пишуть журналісти, "має кілька паспортів. Він користується українськими паспортами з даними Миколи Клименка і Артура Дзюби. Крім цього, в його розпорядженні є литовський паспорт на ім'я Крюковс Олександре".

Автори матеріалу стверджують, що з боку влади Сванідзе-Русаліної "допомагає" депутат від "Слуги народу" Микола Стефанчук, молодший брат першого заступника голови Верховної Ради України Руслана Стефанчук.

У матеріалі наголошується, що з 9 проданих заводів, тільки два перейшли в руки відомих власників, а решта 7 придбали фірми з ознаками фіктивності.