День біженців: що за дата, коли відзначають та яка ситуація з українцями в Європі

Розповідаємо, що це за День біженців і коли його відзначають

День біженців, який відзначається щорічно 20 червня, був встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 2000 році. Цей день був створений з метою привернення уваги до проблем та викликів, з якими стикаються біженці по всьому світу. Дата 20 червня була обрана, щоб збігатися з Африканським днем біженців, який вже існував на той час.

Розповідаємо про День біженців, як він виник і традиції проведення, а ще обговорюємо чи повернуться українські біженці після закінчення повномасштабної війни.

Історія Дня біженців

День біженців виник як відповідь на постійне збільшення кількості людей, які змушені покидати свої домівки через конфлікти, переслідування, насильство та порушення прав людини. Вперше цей день відзначався 2001 року, і відтоді він став важливою подією у міжнародному календарі, яка об'єднує уряди, організації та простих людей, які хочуть підтримати біженців.

Головна мета цього дня - підвищити обізнаність про ситуацію біженців і внутрішньо переміщених осіб, висвітлити їхні потреби та досягнень, а також сприяти розумінню і співчуттю до тих, хто змушений покинути свої домівки.

День біженців є важливою нагодою згадати про мільйони людей, які змушені були залишити свої домівки через різні обставини. Це день, коли світ об'єднується у своїй підтримці біженців, виказує їм співчуття та солідарність, а також прагне знайти шляхи для покращення їхнього життя та забезпечення їм безпеки і гідності. Відзначення цього дня допомагає не тільки привернути увагу до нагальних проблем, але й сприяє створенню більш толерантного і людяного суспільства.

Як відзначають День біженців у світі

День біженців святкують різноманітними заходами та ініціативами, що організовуються урядами, неурядовими організаціями, міжнародними агентствами та громадськими групами по всьому світу. Деякі з найпоширеніших заходів включають:

Інформаційні кампанії. Організовуються семінари, конференції, виставки та кінопокази, щоб підвищити обізнаність про проблеми біженців та їхні історії.

Благодійні заходи. Проводяться збори коштів, ярмарки та аукціони, щоб зібрати фінансову підтримку для біженців і організацій, які надають їм допомогу.

Освітні програми. Школи та університети проводять спеціальні уроки, лекції та дискусії, щоб навчити студентів про права біженців та важливість толерантності і співчуття.

Культурні події. Відбуваються концерти, театральні постановки, виставки мистецтва, що демонструють культуру та таланти біженців.

Спортивні заходи. Організовуються спортивні змагання, які сприяють інтеграції біженців у місцеві громади і створюють можливості для їх соціалізації.

Чи повернуться українські біженці додому з Європи

Щонайменше половина українців, які перебувають у Польщі, Німеччині та Чехії, можливо, не повернуться в Україну. Про це пише ВВС.

За результатами опитування серед українських біженців, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології наприкінці квітня 2024 року, щонайменше половина українців, які перебувають у Польщі, Німеччині та Чехії, імовірно, не повернуться в Україну.

Ці країни наразі прийняли найбільшу кількість українців, які втекли від війни. За даними Євростату, на кінець січня 2024 року у Німеччині знаходилося 1,3 млн українців, у Польщі - близько 952 тисяч, у Чехії - 381 тисяча.

Міжнародна організація міграції (МОМ) також оприлюднила результати масштабного дослідження за підсумками 2023 року.

Її фахівці опитали понад 28 тисяч українських біженців у 11 країнах Європи. За даними МОМ, у 2023 році 70% українців планували залишатися в країнах перебування.

Демографи та соціологи в Україні та раніше прогнозували, що багато українців за кордоном не планують повертатися в Україну. Основними причинами цього рішення є робота та перспективи для дітей. Більшість опитаних КМІС українських біженців у Німеччині, Польщі та Чехії - 66% - заявили, що повністю задоволені своїми нинішніми умовами проживання в новій країні.

Серед респондентів 7% вже мають громадянство іншої країни, але не відмовилися від українського, ще 12% подали документи та чекають на рішення. Не подавали та не планують це робити 34%. Майже половина респондентів - 45% - хоча й не подавали документи, але загалом хотіли б отримати громадянство іншої країни.

МОМ також дослідила, що у 2023 році 44% українців в 11 країнах вже мали роботу, а 22% – шукали її, що також впливало на їхні майбутні плани. Рівень зайнятості українців у 2023 році зростав із часом перебування у країні.

Заступник директора КМІС Антон Грушецький зазначив, що результати опитування показують, що значна частина українських біженців втрачають або вже втратили зв’язок з Україною. Він додав, що це було очікувано, і в будь-якому випадку частина громадян би була втрачена. Проте, питання про те, яку частину громадян можна буде повернути, залишається відкритим.

Соціологи зазначають, що одним із маркерів збереження зв’язку з Україною є інтерес до новин та останніх подій у країні.

За опитуваннями у Німеччині, Польщі та Чехії, 56% українських біженців отримують інформацію про Україну, 34% - нею не цікавляться. Решта 11% сказали, що "важко відповісти". Опитування показали, що 50% українців, які зараз перебувають у Польщі, Німеччині та Чехії, імовірно, повернуться в Україну. У порівнянні з попередніми місяцями ці дані помітно змінилися.

УВКБ ООН кілька місяців тому повідомляло, що згідно з його аналізом, у січні-лютому 2024 року планували повернутися з-за кордону в Україну 65% біженців, наприкінці 2023 року - 77%. Серед головних факторів, які можуть сприяти поверненню в Україну, українці називають нормальну роботу критичної інфраструктури та безпеку. Завершення повномасштабної війни не є пріоритетним фактором для більшості респондентів.

Дослідники визнають, що поки триває війна, будь-які оцінки повернення українців є дуже орієнтовними. З урахуванням усіх відповідей респондентів, цифра 50% є скоріше оптимістичним сценарієм, наголошують у КМІС.