Загострення кадрової кризи на ринку праці: кого шукають українські роботодавці

Які спеціальності в Україні найзатребуваніші: вимоги роботодавців

Український ринок праці у 2025 році переживає найглибшу трансформацію за десятиліття. Попри високий рівень безробіття, підприємства по всій країні відчувають гостру нестачу кадрів у ключових секторах економіки. У статті мова піде про причини цього парадоксу, найбільш дефіцитні професії та можливі шляхи виходу з кризи.

Рекордна кількість вакансій і зниження вимог

У квітні 2025 року в Україні на ринку праці намітилися серйозні зміни: за даними популярного кадрового порталу work.ua, кількість вакансій уперше за пів року перевищила позначку у 100 тисяч. Загалом було опубліковано 102 814 пропозицій, що на 4% більше, ніж у березні. Однак за цими позитивними цифрами ховається серйозна проблема — дефіцит кадрів. На це вказує рекордна частка вакансій для кандидатів без досвіду — 44%, що стало найвищим показником за рік. У 2024 році цей показник не перевищував 39%, що підтверджує тенденцію до зниження вимог роботодавців.

"Це не лише компроміс, а й стратегічна інвестиція в майбутніх фахівців", — зазначають експерти кадрового ринку. Роботодавці все частіше готові навчати працівників самотужки, аби заповнити кадрові прогалини, особливо в сферах із високою плинністю кадрів — торгівлі, логістиці та сфері послуг.

Водночас попит на працівників пенсійного віку також зростає: кількість вакансій для осіб 60+ збільшилася на 33%, а середня зарплата для цієї вікової групи сягнула 20 000 гривень. Це свідчить про те, що компанії вимушені розширювати кадрову базу, залучаючи навіть тих, хто раніше не розглядався як основна цільова аудиторія.

Хронічний дефіцит фахівців: що кажуть роботодавці

Попри активність на ринку вакансій, українські роботодавці вже кілька років поспіль зіштовхуються з гострою нестачею кваліфікованих кадрів у ключових галузях. Найбільший дефіцит спостерігається у будівництві, агросекторі, медицині, логістиці та технічній сфері. Причини цього явища — багатогранні: мобілізація, еміграція трудових ресурсів, низький рівень професійної підготовки та серйозна невідповідність між очікуваннями кандидатів і потребами ринку.

"Ситуація критична — будівельники, медсестри, водії, слюсарі та трактористи нині на вагу золота. Ринок праці ніби парадоксальний: безробіття все ще високе, але знайти людину на конкретну вакансію надзвичайно складно", — пояснив у коментарі директор департаменту комунікацій Державної служби зайнятості Андрій Яніцький.

За даними масштабного опитування понад 55 тисяч українських роботодавців, які забезпечують роботою близько 4,2 мільйона людей, найбільш дефіцитними залишаються професії: водій, швачка, електрогазозварник, продавець, слюсар-ремонтник та тракторист. У сфері охорони здоров’я найбільше бракує медичних сестер, сімейних лікарів, спеціалістів вузького профілю та соціальних працівників.

Особливо тривожна ситуація у сільському господарстві. Крім агрономів, механізаторів та ветеринарів, підприємства відчувають дефіцит саперів — фахівців, які здатні здійснювати розмінування полів, що стало критично важливим завданням після масштабних бойових дій у сільських районах.

Щоб залучити хоча б частину потрібних працівників, компанії змушені істотно підвищувати заробітні плати. За даними за 2024 рік, оплата праці у будівельній галузі зросла в середньому на 30%, а в логістиці та серед водіїв — на 20%. Але навіть такі заходи не завжди приносять бажаний результат: вузькоспеціалізовані фахівці часто або виїхали за кордон, або змінили сферу діяльності.

Ще одна перешкода — небажання значної частини населення працювати у фізично складних або непрестижних на думку суспільства професіях. Багато шукачів роботи орієнтуються на офісну роботу з гнучким графіком, навіть якщо не мають відповідної кваліфікації. Така розбіжність між запитом ринку і перевагами кандидатів лише посилює структурні дисбаланси.

Міністерство економіки України прогнозує, що у найближче десятиліття країні знадобиться ще щонайменше 4,5 мільйона працівників. Серед стратегічних рішень — популяризація технічних і робітничих спеціальностей, масштабна перепідготовка кадрів та створення гідних умов праці у базових галузях, які забезпечують життєздатність економіки.

Молодь, студенти та сезонні кадри: нова робоча сила

Чверть вакансій у квітні 2025 року були відкриті для студентів — це ще один індикатор того, як змінюється портрет ідеального працівника в очах роботодавця. Найбільше таких вакансій зосереджено в торгівлі, сфері обслуговування та доставці — галузях, які потребують швидкого набору персоналу та мають відносно низький бар’єр входу.

Сезонний фактор також відіграв значну роль. У готельно-ресторанному бізнесі кількість вакансій для посудомийників зросла на 36%, для барменів — на 18%, а для офіціантів і покоївок — на 17%. Це пов’язано не лише з туристичним сезоном, а й із браком кадрів, які б могли працювати за звичайним графіком.

В умовах, коли країна переживає війну та економічні потрясіння, молоді люди, які залишаються в країні та не підлягають мобілізації, стають ключовим ресурсом для бізнесу. Їхня адаптивність і готовність до навчання вигідно вирізняють їх серед інших груп кандидатів.

Географія змін: хто виграє, а хто втрачає

Ринок праці в Україні розвивається нерівномірно. Найбільше зростання вакансій у квітні зафіксували в Кіровоградській області (+13%), Чернігівській (+10%) та Волинській (+9%). Також позитивна динаміка в Одеській (+7%) і Хмельницькій (+6%) областях. Ці регіони демонструють не лише відновлення економічної активності, а й поступову адаптацію бізнесу до нових умов.

Водночас ситуація у прифронтових регіонах лишається складною. У Херсонській області кількість вакансій знизилась на 17%, у Донецькій — на 4%, у Запорізькій — на 3%, у Сумській — на 1%. Безпековий фактор і подекуди неможливість ведення бізнесу стають основними бар’єрами для зростання зайнятості в цих областях.

"Ринок праці в Україні давно втратив рівновагу — і теперішні регіональні розриви є наслідком як економічних, так і безпекових дисбалансів", — вважає експерт з економіки ринку праці Сергій Гриневич.

Гендерні та вікові зрушення: жінки й пенсіонери виходять на передову

Повномасштабна війна суттєво змінила структуру робочої сили в Україні. Станом на березень 2025 року за кордоном перебуває 6,9 мільйона українців. З огляду на мобілізацію чоловічого населення, на ринку праці збільшилась частка жінок. Якщо до 2022 року співвідношення кандидатів становило 58% чоловіків і 42% жінок, то нині жінки вже становлять 52%.

Жінки активно опановують нетипові для них раніше професії — водіїв, гірників, слюсарів, кравців на виробництві. Частка жінок серед нових підприємців зросла до 61%, а загальна кількість жінок-керівників досягла 449 тисяч. Проте це лише 17,7% від усіх керівних посад — що свідчить про нерівність, яка потребує системної роботи.

Також дедалі активніше на ринок праці виходять працівники пенсійного віку. Часто саме вони готові займатися фізичною працею або роботою з постійним графіком, що не завжди підходить молоді. Найчастіше шукають пенсіонерів на посади охоронців, прибиральників, водіїв та продавців.

Найзатребуваніші професії та компанії-лідери

Попри загальний кадровий голод, деякі спеціальності залишаються стабільно популярними серед роботодавців. За прогнозами Державного центру зайнятості, у 2025 році високий попит зберігатиметься на фахівців у медицині, освіті, сфері послуг і промисловості. Найчастіше шукають: швачок, електромонтерів, фрезерувальників, операторів верстатів із ЧПУ, слюсарів, електрогазозварників.

Також зростає потреба у фахівцях майбутнього — аналітиках big data, інженерах, медичних працівниках, екологах, спеціалістах зі штучного інтелекту та кібербезпеки.

Серед компаній, що найактивніше наймають працівників, лідирують: "Аврора" (1 218 вакансій), "Фора" (1 061), "Нова пошта" (962), "Сільпо" (883), EVA (855), NOVUS (845). Ці мережі забезпечують значну частину зайнятості в роздрібній торгівлі та логістиці.

Висновок: трансформація ринку праці — виклик і шанс водночас

Сучасний ринок праці в Україні — це складне, багатогранне явище, яке реагує на глибокі соціальні, економічні та політичні зміни. З одного боку — зростання кількості вакансій, зниження вимог і активізація залучення студентів, жінок і пенсіонерів. З іншого — гострий дефіцит кваліфікованих кадрів і небажання роботодавців розширювати віддалені формати роботи.

Попри численні виклики, ринок праці України демонструє ознаки адаптації. Нові тенденції — інклюзія, перекваліфікація, діджиталізація — створюють шанс на оновлення системи зайнятості, яке дозволить і бізнесу, і працівникам знайти точки дотику в новій реальності.