Реформи в українській освіті: як зміниться освітня галузь України через 20 років

До чого призведуть реформи в українській освіті через 20 років

Освітня реформа в Україні, започаткована з Новою українською школою, продовжує трансформувати систему, роблячи її більш адаптивною до викликів сучасності, таких як війна, пандемія та інші глобальні зміни. За прогнозами, через 20 років освітня галузь в нашій країні стане більш індивідуалізованою, з акцентом на цифрові технології, практичні навички та інклюзивність, що дозволить підготувати покоління до ринку праці з автоматизацією та ШІ.

Цифрова трансформація та дистанційне навчання як основа майбутньої освіти

Цифрова трансформація стає ключовим трендом в українській освіті, посиленим пандемією та війною, які змусили перейти до онлайн-форматів. У 2020 році через COVID-19 більшість шкіл перейшли на дистанційне навчання, а з 2022 року через російське вторгнення це стало нормою для багатьох регіонів, де школи зазнали руйнувань.

Прогнози свідчать, що до 2040 року автоматизація охопить 86% робочих місць, що вимагає акценту на цифрових навичках, таких як управління дронами чи основи кібербезпеки, які вже інтегруються в предмет "Захист України" з тренінгами по 6-8 годин щомісяця.

Штучний інтелект персоналізує навчальний процес, зменшивши співвідношення вчителів та учнів до 1:85, а віртуальна реальність стане інструментом для практичних занять.

Значними подіями стали запровадження Національного мультитесту замість ЗНО у 2022 році через воєнні обставини та пілотне тестування після 9 класу, яке пройдуть 2 тисячі учнів у 2026 році, 5 тисяч у 2027 і 388,5 тисяч у 2028. Ці кроки демонструють адаптацію до кризових умов, де цифрова освіта стає невід’ємною частиною системи, з прогнозами на повну інтеграцію ШІ до 2040 року.

Профільне навчання та індивідуалізація предметів для старшої школи

Профільне навчання для старшокласників, заплановане з 2027 року, перетворить старшу школу на трирічну систему, де учні обиратимуть профілі, такі, як природничі науки чи мистецтво, з можливістю вивчати предмети поза профілем. Це відповідає запитам сучасних школярів України: за опитуваннями 91% старшокласників хочуть вибирати предмети, а 67% - набувати практичних умінь.

Ключовою подією у просуванні профільного навчання є пілотування реформи у 30 ліцеях з 1 вересня 2025 року, з першим випуском у 2030 році. До 2027 року гімназії охоплять 5-9 класи, ліцеї - 10-12, з обов’язковими предметами як українська мова, історія та математика. Дуальна освіта, започаткована у 2019 році, вже охоплює 27% профтехзакладів з 10 тисячами студентів, де учні мають можливість проходити практику на підприємствах, отримуючи за це оплату. Через 20 років це призведе до індивідуального вибору предметів навчання, де радники з вибору майбутньої професії допомагатимуть у її виборі, а зміна профілю стане можлива після 10 класу.

Реформа 2017 року з НУШ, де перші класи перейшли на компетентнісне навчання, та запровадження англійської з 1 року в дитсадках з 2026 року, ілюструють еволюцію до гнучкої системи, орієнтованої на ринок праці.

Інклюзивна освіта та рівний доступ як відповідь на соціальні виклики

Інклюзивна освіта стрімко розвивається: вже у 2023 році 29 тисяч класів прийняли 40 тисяч учнів з особливими потребами, що значно перевищує попередні показники.

Війна посилила потребу в програмах для дітей мігрантів та постраждалих від війни, з акцентом на психологічну підтримку та харчування – у 2024 році 927 929 учнів отримали безплатне харчування очно, 96 957 – у змішаному форматі. Створення опорних шкіл зросло з 178 у 2017 до 1599 у 2023 році, зменшуючи нерівність у сільських регіонах.

Прогнози на наступні 20 років вказують на подолання цифрової нерівності з додаванням медичних послуг у школах та обмеженнями гаджетів для боротьби з залежністю.

Програма "єЯсла", запроваджена з 2025 року, розширює дошкільну освіту для дітей від 1 року, сприяючи поверненню сімей. Після того, як дитині виповниться один рік, батьки матимуть вибір: повернутися до роботи або виховувати дитину. Цей тренд націлений на соціальну стабільність, хоча демографічні зміни прогнозують скорочення шкіл з 13 026 у 2024 до 10 500 у 2028.

Патріотичне виховання та практична підготовка до викликів

Патріотичне виховання посилилося через війну, з розширенням предмету "Захист України" у 2024 році, що включає тренінги з домедичної допомоги, кібербезпеки та дронів. Цей напрям передбачає створення військових ліцеїв та акцент на стресостійкості з прогнозами інтеграції в усі рівні освіти до 2040 року.

Фінансування та автономія як драйвери змін

З 2019 року фінансування закладів вищої освіти в Україні базується на новій формулі, яка враховує якість навчання та можливість працевлаштування випускників. Планується також запровадження грантів для спеціальностей, які найбільше потрібні країні.

Середня зарплата вчителів також поступово зростатиме: з 15 000 гривень 2025 році до 19 600 гривень у 2028 році, що допоможе залучити кращих педагогів.

З 2014 року університети отримали більше свободи у прийнятті рішень, що спонукає їх конкурувати між собою, а до 2030 року деякі з них можуть стати схожими на приватні компанії.

Ці зміни через 20 років приведуть до гнучкої системи, адаптованої до потреб ринку праці, особливо для молоді віком 20-29 років, яка потребує практичних навичок. Завдяки цьому освіта стане більш орієнтованою на реальні можливості, але для успіху потрібні стабільне фінансування та подолання викликів, таких як війна та демографія.