Доходи церкви: на чому заробляє українська церква та чому її фінанси досі приховані від очей

Головне фінансування церков в Україні забезпечують добровільні пожертви парафіян, які, за оцінками експертів, складають 10–30% усіх доходів

Українська церква залишається не лише духовним центром для мільйонів вірян, а й потужною економічною системою, яка щороку обертає сотні мільйонів, а то й мільярди гривень. Під час війни, коли багато сімей змушені економити, питання, звідки беруться кошти на утримання храмів, монастирів і єпархій, звучить особливо гостро. Чи покривають усе добровільні пожертви? І чому більшість релігійних організацій не поспішає розкривати повні цифри? "Коментарі" спробували розібратися у цих питаннях на основі свіжих даних податкової звітності та регіональних звітів.

Основні джерела доходів церков

Головний стовп фінансування церков в Україні – добровільні пожертви парафіян. За оцінками експертів, вони становлять від 10% до 30% загальних надходжень, хоча в заможних парафіях частка може сягати половини. Решта коштів надходить від продажу церковних товарів, обрядів і додаткової діяльності.

Найстабільнішим джерелом прибутку лишаються свічки. Через низьку собівартість і традицію православного обряду їх продаж дає до 60% бюджету багатьох приходів. До цього додаються доходи від ікон, літератури, ювелірних виробів і послуг: хрещення, вінчання, відспівування, поминальні записки. У монастирях заробляють на паломництві та розміщенні гостей. Деякі єпархії мають фермерські господарства, орендують приміщення чи займаються видавничою справою – усе це звільнене від податку на прибуток, якщо гроші йдуть виключно на статутні цілі.

Держава майже не фінансує церкви системно. Є лише цільові кошти на реставрацію пам’яток чи капеланську службу в армії. Будь-яка комерційна діяльність поза культом уже оподатковується за загальними правилами. У 2025 році релігійні організації, як і раніше, подають звіт про використання доходів до податкової – граничний термін за 2025 рік минув 2 березня 2026 року. Однак повний аналіз цих даних ще не оприлюднено, тож загальнонаціональних цифр за свіжий період поки немає.

Скільки заробляють храми: цифри з регіонів

Повних даних за 2025 рік на рівні всієї країни ще немає, але регіональні приклади дають уявлення про масштаби. Найсвіжіші оприлюднені цифри стосуються Волині за 2023 рік (дані YouControl Market, опубліковані на початку 2025-го). Ось топ-10 релігійних організацій регіону за виручкою:

Наведені цифри – це виручка, а не чистий прибуток. Найбільше заробляє єпархіальне управління Православної церкви України – понад 3 мільйони гривень. Протестантські громади також показують солідні суми завдяки чіткій системі збору коштів.

Які зарплати у священнослужителів

Доходи українських священнослужителів сильно залежать від конфесії, розміру парафії, регіону та того, чи поєднує отець службу з іншою діяльністю. Загалом у 2026 році середній місячний дохід рядового священника становить 10–12 тисяч гривень. Близько 70 % цих коштів надходить безпосередньо від парафіян, а ще 20 % — від оплати обрядів. Решта — це допомога від єпархії чи додаткові джерела. Офіційної "зарплати" від держави церква не отримує, а більшість доходів формуються за рахунок добровільних пожертв і продажу церковних товарів. Однак кожна конфесія має свої особливості.

У Православній церкві України більшість священників офіційно не отримують фіксованої зарплати від центру. Кожна парафія самостійно вирішує, скільки коштів виділити своєму настоятелю. Митрополит Епіфаній ще у 2019 році чітко пояснив модель: "Священник на місці живе за рахунок тих пожертв, які вносять звичайні парафіяни". Ця практика зберігається й у 2026 році. У сільських парафіях дохід часто становить 5–8 тисяч гривень на місяць, у містах - 15–25 тисяч.

Популярний тернопільський священник і блогер отець Олексій Філюк відкрито розповів про реальні цифри своїх доходів: "У Білозірці – рівно 5000 грн, а у Шушківцях – 3000 грн. Фактично, це мій офіційний дохід із двох громад, якими опікуюся. Можу підтвердити, що всі мої колеги-священники ходять ще на додаткову роботу. До прикладу, один мій друг-священник працює трудовиком у школі, а інший – продає машини, які приганяють з-за кордону його друзі. Бог дав нам руки, то чому б ними не працювати? У цьому нічого такого немає".

Українська греко-католицька церква застосовує більш централізований підхід. У бідніших парафіях єпархія може призначати "стипендію" - мінімальну підтримку на рівні 2000 гривень на місяць. Середній дохід священника тут традиційно вищий, ніж у православних, і сягає 8–15 тисяч гривень завдяки чіткішій системі єпархіальних зборів і розподілу коштів. Громада платить за обряди, а частина надходжень іде на загальноцерковні потреби. УГКЦ намагається забезпечити хоча б базовий рівень для всіх своїх служителів, тому священики рідше скаржаться на "виживання". Водночас, як і в ПЦУ, значна частина доходу формується саме з пожертв парафіян і продажу свічок, ікон та літератури.

В Українській православній церкві Московського патріархату ситуація найменш прозора. Як і в ПЦУ, тут немає централізованої зарплати, а основне джерело - місцеві пожертви та обряди. Середній дохід також коливається в межах 5–15 тисяч гривень, але багато парафій через війну та переходи громад втратили частину прибутку. Деякі священики отримують додаткову підтримку від єпархії чи монастирів, однак точних публічних даних майже немає. У цій структурі збереглася традиція внутрішніх церковних внесків з парафій на вищий рівень, хоча після 2022 року багато громад перейшли до ПЦУ, змінивши фінансову динаміку. Священики УПЦ МП рідко коментують свої доходи публічно, тому суспільство здебільшого орієнтується на загальні оцінки.

У протестантських громадах (євангельських християн-баптистів, п’ятидесятників, харизматичних церквах) модель фінансування найстабільніша. Тут діє система десятини - віряни добровільно віддають 10 % своїх доходів на церкву. Завдяки цьому пастори часто отримують фіксовану зарплату від церковного бюджету - до 20 тисяч гривень на місяць. Це дозволяє планувати сімейний бюджет і менше залежати від разових пожертв. У великих міських протестантських спільнотах доходи пасторів можуть бути ще вищими, а в маленьких сільських - ближчими до 10–12 тисяч. Протестантські церкви ведуть чітку бухгалтерію і часто звітують перед громадою, тому їхня фінансова модель вважається однією з найпрозоріших серед українських конфесій.

Окремо варто згадати капеланів у Збройних силах України. Незалежно від конфесії вони отримують грошове забезпечення як військовослужбовці - від 20 тисяч гривень на місяць у 2026 році плюс бойові надбавки. Це робить капеланську службу одним із найстабільніших джерел доходу для священиків, які служать на фронті.