logo_ukra

Coinspot 05.07.2020

BTC/USD

9125.86

ETH/USD

228.35

LTC/USD

41.78

НБУ 05.07.2020

USD/UAH

27.35

EUR/UAH

30.60

RUB/UAH

0.38

comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Статті Суспільство права людини Живий товар або законне право батьків: труднощі і суперечності сурогатного материнства в Україні
commentss НОВИНИ Всі новини

Живий товар або законне право батьків: труднощі і суперечності сурогатного материнства в Україні

Журналісти "Коментарів" розбиралися у вкрай суперечливій і, як правило, дуже незручній темі сурогатного материнства, питання регулювання якого в Україні загострюється

22 червня 2020, 22:00 comments912
Живий товар або законне право батьків: труднощі і суперечності сурогатного материнства в Україні

Сурогатне материнство – неоднозначна тема для багатьох країн світу як в суто етичному плані, так і в плані правового врегулювання. У той час як його прихильники в особі Гаазької конференції з міжнародного приватного права говорять про необхідність розробки так званої системи "міжнародного права ненародженої дитини", інші, щоб уникнути зловживань і зайвих неприємностей, просто забороняють надання послуг сурогатного материнства для іноземців. Про найбільш скандальні епізоди, пов'язані з цією темою, і про реакцію на них громадськості і влади України читайте в нашому матеріалі.

Сурогатне материнство: скандал з готелем "Венеція" і "БіоТехКомом"

10 червня чергова "партія" сурогатних немовлят зустрілася зі своїми новими батьками. Вони, незважаючи на карантин і ускладнення авіасполучення, змогли залагодити питання про перетин кордону з МЗС України і приїхати з Іспанії та Аргентини за своїми новонародженими. Урочиста передача малюків, убраних у вишиванки, отримала широкий розголос у ЗМІ.

Втім, якщо б не розгорівся трохи раніше скандал з 46 немовлятами в столичному готелі "Венеція", яких через закриті кордони не змогли вчасно передати іноземцям, подія так і залишилася б непоміченою. Все почалося з facebook-сторінки "Батьківщина FB", яка опублікувала офіційне відео київської репродукційній клініки "БіоТехКом" з агресивним заголовком "Живий товар плаче в столиці". Ролик був знятий для заспокоєння закордонних клієнтів компанії з більш ніж десятка країн світу. У ньому співробітники "Біотех" і готелю "Венеція", де тимчасово розмістився обслуговуючий персонал і півсотні немовлят, розповідали про те, що новонароджені чекають зустрічі з батьками в комфортних умовах і їм забезпечується належний догляд.

Незважаючи на досить скромне охоплення публікації, на неї звернула увагу уповноважена ВРУ з прав людини Людмила Денисова. Вона поділилася роликом на своїй офіційній сторінці і раптово заявила, що надання послуг сурогатного материнства іноземним громадянам може призвести до порушення прав людини і ситуації, коли держава не зможе захистити своїх громадян. Чиновниця також закликала Нацполіцію, МОЗ і Мінсоцполітики негайно відреагувати на ситуацію і не допустити торгівлі дітьми.

Вже на наступний день риторика омбудсмена в корені змінилася. Після того як влада обмежилася перевіркою документів малюків і умов їх утримання, вся проблема звелася до розробки механізму передачі дітей закордонним батькам. Чи змогло це на 100% захистити права людини – питання спірне. Тим більше, що кілька років тому "БіоТехКом" вже потрапляв під приціл Генпрокуратури.

У 2018 році представнику медцентру було повідомлено про підозру у скоєнні злочину за статтею про торгівлю людьми, а головлікарю "БіоТехКом" – ще й за статтею про підробку документів. За словами тодішнього генерального прокурора Юрія Луценка, причиною інтересу ГПУ став інцидент 2011 року, коли італійська подружня пара, скориставшись завідомо підробленими документами, зареєструвалася батьками української дитини і вивезла його за кордон. Те, що немовля ніякого відношення у генетичному плані до своїх зарубіжних батьків не мало, а в наявності був банальний продаж людини, з'ясувалося вже в Італії. Там пару притягнули до відповідальності, а самого "винуватця торжества" відправили в дитячий будинок. За даними українських правоохоронців, "Біотех" отримав за угоду 32 тис. євро, а біологічна мати – ще 6 тис. євро. При цьому підкреслювалося, що подібний випадок у практиці медцентру не поодинокий.

"Біотех" назвав те, що відбувається, тиском на законний бізнес і заручився підтримкою не менше трьох десятків депутатів ВРУ. Аргументами захисту стали давність інциденту, порушення правил КПК при розслідуванні, і те, що між сурогатною матір'ю та італійським подружжям був підписаний договір про послугу. До того ж, помилка могла складатися в ненадійною системою транспортування сперми батька, яку італійські відправники могли просто переплутати. Сам глава компанії Альберт Точиловський заявив, що таким чином хтось із українських чиновників намагається заволодіти "БіоТехом" або його комерційними площами.

Як би там не було, але справу спустили на гальмах, а діалог між сторонами обвинувачення і захисту перейшов трохи в іншу площину. Наприкінці 2018 року на Юрія Луценка та головного військового прокурора Анатолія Матіоса НАБУ було заведено кримінальну справу за заявою позафракційного нардепа Віталія Купрія. Це обидвох чиновників пов'язали з їх розслідуванням діяльності "БіоТехКома". Ще півроку тому в околицях Києва двоє невідомих побили Купрія та облили його фекаліями. Останній назвав акцію помстою з боку Матіоса.

Сурогатне материнство в різних країнах

"БіоТехКом" – не єдина компанія в Україні, що працює в індустрії сурогатного материнства. І в інтернеті, і на зовнішніх носіях вистачає реклами подібних установ, однак їх точної кількості в країні не знає ніхто. Як говорить директор Центру медичного та репродуктивного права Сергій Антонов, значна частина ринку знаходиться в тіні. Багато агентств-посередників представляють собою хоум-офіси, які ніхто не обліковує та не контролює (з усіма наслідками, що випливають звідси). Це чудово ілюструє ситуація, коли омбудсмен багатомільйонної країни дізнається новини, буквально, з соцмереж. Тим часом, весь інститут права сурогатного материнства в нашій країні регулюється однією статтею Сімейного кодексу, наказом № 787, Міністерства охорони здоров'я і деякими положеннями закону "Про охорону здоров'я населення". Як відзначають експерти, за наявності такого нехитрого зводу норм і без належного контролю складно розібратися, де проходить межа між законним наданням послуг репродуктивної медицини та торгівлею людьми.

За оцінками фахівців, в Україні щорічно народжується від 2 до 2,5 тис. дітей від сурогатних матерів (офіційні дані Мін'юсту на 1-1,5 тис. осіб менше), що дає хоча б якесь уявлення про обсяги "виробництва". При цьому ціни на вітчизняному ринку значно нижче ринкових. Середній пакет послуг по народженню дитини обійдеться всього в 30 тис. дол. Тоді як в США прайс стартує від 80 тис. і вище. 15-20 тис., які отримує за "послугу" біологічна мати в Україні – на тлі низького рівня вітчизняної оплати праці – значну винагороду, що забезпечує постійний приплив жінок, бажаючих хоч трохи підправити своє фінансове становище.

До недавніх пір справжнім епіцентром сурогатного материнства були країни Азії. В особливості, Індія, яка на початку тисячоліття узаконила процедуру, а через 10 років почала посилювати правила. Спочатку було заборонено надання послуг для гомосексуальних пар, а в 2016 було введено остаточну заборону для іноземців. Галузь генерувала щорічно не менше 2 млрд. дол., але від цих грошей було вирішено відмовитися з етичних міркувань. По прикладу Індії пішли Таїланд, Непал і Мексика. Послуга з виношування чужих дітей взагалі не особливо вітається владою, і легше перерахувати країни, де вона дозволена. Практика повністю легальна в деяких штатах Америки, а також у Грузії, Росії, Кенії і Лаосі. У Великобританії, Ірландії, Данії, Канаді, Австралії і Бельгії сурогатне материнство дозволено лише на безоплатній основі або з відшкодуванням обґрунтованих витрат.


Труднощі з етикою й правом сурогатного материнства

У "БіоТеху" запевняють, що випадок з італійською парою – це виключення з правил, так як при перетині кордону у більшості країн батьків змушують доводити свій біологічний зв'язок з немовлям, а в індустрії сурогатного материнства вистачає інших слизьких моментів і прецедентів.

Приміром, у 2014 році австралійська подружня пара уклала контракт з дівчиною з Таїланду, яка народила "на замовлення" двійню – дівчинку і хлопчика з вродженим синдромом Дауна та з пороком серця. Здорову дівчинку нові батьки забрали, а хлопчик залишився з матір'ю. На його лікування довелося збирати гроші "всім світом". При цьому "замовники" запевняли, що нічого не знали про існування малюка, насилу орієнтувалися в ситуації серез мовний бар'єр, а саме агентство-посередник у результаті загадковим чином зникло. За 6 років до цього, в Індії, сурогатна мати народила доньку для пари з Японії. До того часу як вона виносила дитину, пара встигла розлучитись, і дитина опинилася в "підвішеному стані". Обом матерям дочка виявилася не потрібна, а батькові удочерити її заважали індійські закони, що забороняють таку процедуру одиноким людям. Після гучного скандалу чоловікові все ж вдалося забрати дитину.

Скептично ставиться до самої ідеї послуг такого роду уповноважений президента України з прав дитини Микола Кулеба, який прямо називає сурогатне материнство експлуатацією жінки і добровільним рабством. В якості підтвердження своїх слів, чиновник наводить приклад пункту договору, який, як правило, підписує сурогатна мати. Це обов'язок звітувати про кожен свій крок, обмеження переміщень, готовність зустрітися з генетичними батьками в будь-який момент і, нарешті, найголовніше – автоматичну відмову від прав на дитину, включаючи будь-яку інформацію про його нову сім'ю. Навіть якщо клієнти відмовляться від новонародженого, він буде відданий в державну установу, а в разі, якщо породілля не захоче переривати вагітність, на якій будуть наполягати генетичні батьки, вона зобов'язується повернути всі витрачені на неї кошти. При цьому лікувати своїх власних дітей, що захворіли інфекційною хворобою, сурогатна мати не має права. "Жінка – це, по суті, інкубатор, який не має права на власне тіло", – підсумовує Кулеба.

До речі, Микола Кулеба у цьому не самотній. У 2018 році ООН поставила знак "дорівнює" між комерційним сурогатним материнством і продажем дітей.

Є у сурматеринства і чимало захисників, які наполягають на праві жінки самій розпоряджатися своїм тілом і мати цілком легальний спосіб непогано заробити (робота-то нехитра – виконуй умови контракту, коли препарати, потім роди і все буде в порядку). Крім того, медичний туризм робить послуги більш доступними і для українських пар, які страждають безпліддям. Адже клініки отримують прямі іноземні інвестиції на розвиток. Повна заборона призведе до відходу цілої галузі в тінь і ситуації, коли величезні суми залишаться в кишенях, причетних до незаконного обігу чиновників.

Тому, на думку захисників, першочерговим завданням має стати розробка простих і зрозумілих "правил гри" для сурогатних матерів та установ, що надають подібні послуги. Інакше історій, показаним каналом Al Jazeera, і головними героїнями яких стали молоді українки, які вирішили взяти участь у програмі СМ, і містяться в скотинячих умовах, не буде кінця. А поки що такий законопроект не тільки належить створити, але і в подальшому дотримуватися закону. При цьому важливо, щоб органи, яким буде доручено контролювати умови утримання сурогатних матерів, не перетворилися на чергову корупційну годівницю.

Раніше "Коментарі" розбиралися, що змінилося за рік правління Зеленського в ситуації з переселенцями в Україні.


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/
comments

Новини партнерів

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!