Як війна в Україні прискорює перехід до зеленої енергетики: від руйнувань до відновлення

IEA повідомляє, що війна прискорила світовий перехід на ВДЕ, роблячи його важливим і для екології, і для національної безпеки

Уявіть собі зимовий ранок у Харківській області, де температура опускається нижче -15 С, а електромережі, що живили цілі громади, лежать у руїнах від чергового ракетного удару. Це не просто трагедія людських доль - це каталізатор змін. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, не лише зруйнувало значну частину енергетичної інфраструктури, але й стало несподіваним прискорювачем переходу до зеленої енергетики. Руйнування традиційних джерел енергії змусили Україну переосмислити залежність від вугілля, газу та імпорту, спрямувавши ресурси на сонячні панелі, вітрові турбіни та децентралізовані системи.

Тенденція до нарощування відновлюваних джерел енергії характерна не тільки для України: за даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA), війна прискорила глобальний перехід ВД), зробивши його не лише екологічним, а й питанням національної безпеки.

Руйнування української енергетики як каталізатор змін

Війна вдарила по серцю української енергосистеми з перших днів, перетворивши її на ключове поле бою. За оцінками Світового банку, Європейського Союзу та ООН у четвертому звіті про швидку оцінку пошкоджень і потреб (RDNA4) від лютого 2025 року, прямі пошкодження енергетичного сектору сягнули 20,5 мільярда доларів станом на грудень 2024 року, з 93% зростанням руйнувань активів, включаючи генерацію, передачу та розподіл електроенергії. Загальний обсяг пошкоджень у всій економіці України перевищив 176 мільярдів доларів, з відновленням, яке потребуватиме 524 мільярдів доларів протягом наступного десятиліття.

З початку вторгнення Росія завдала понад 1000 ударів по електромережам, ескалюючи атаки у 2024 році, що призвело до знищення 9 ГВт генераційної потужності — половини пікового зимового попиту в 18 ГВт. Загальна генераційна потужність скоротилася до третини від довоєнного рівня - з 59 ГВт до приблизно 20 ГВт восени 2025 року. Газова інфраструктура Naftogaz зазнала понад 100 ударів у 2025 році, а видобуток газу в Україні впав приблизно на 60%.

Ескалація досягла піку в листопаді цього року, коли в ніч з 7 на 8 листопада Росія завдала одного з найбільших ударів по енергетичній інфраструктурі з початку повномасштабного вторгнення, зруйнувавши 2 теплові електростанції державного концерну Центренерго та підстанції, що живлять Хмельницьку та Рівненську АЕС, залишивши генераційну потужність Центренерго на "нулі". Внаслідок атаки ворога, декілька українських міст, включаючи столицю, занурилися у блекаут, а аварійні відключення електроенергії запровадили на 8–16 годин у більшості регіонів, а в Києві — на 10–12 годин. Аналітики Brookings Institute прогнозують, що такі атаки загрожують масовими відключеннями опалення взимку 2025–2026 років, якщо не прискорити перехід до сонячних і вітрових систем.

Значні втрати енергетики не лише виявили вразливість централізованої системи, але й стали поворотним моментом: замість відновлення старих ТЕС Україна мала б інвестувати в розподілену генерацію, де ВДЕ грають ключову роль. Як зазначає експерт з енергетичної безпеки Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) Аллегри Доус, "децентралізовані ВДЕ, як сонячні панелі на дахах лікарень чи будинків, дозволяють швидко відновлювати живлення, чого неможливо досягти з вугільними ТЕС".

Інвестиції в сонячні та вітрові станції

Пошкодження змусило Україну переорієнтуватися на, які є дешевими, швидкими у встановленні та стійкими до атак. До вторгнення Росії встановлена потужність ВДЕ становила 9,9 ГВт (2 ГВт вітер, 6 ГВт сонце, 0,2 ГВт біомаса), але війна знищила 13% промислових сонячних станцій і 80% вітрових потужностей у окупованих регіонах. Станом на початок 2024 року потужність ВДЕ скоротилася до 8,7 ГВт, але у 2023 році DTEK Networks підключила понад 1400 нових об'єктів, commissions 182,3 МВт вітру та 500 МВт сонця. Урядові реформи, як податкові пільги на імпорт PV-панелей, літій-іонних батарей та інверторів з липня 2024 року, прискорили цей процес.

У 2023 році бізнес вклав 150 мільйонів доларів у сонячну енергію, а загалом за останнє десятиліття - понад 12 мільярдів доларів у ВДЕ. У серпні 2024 року уряд України схвалив план на 20 мільярдів доларів для зростання частки ВДЕ до 27% у енергоміксі до 2030 року, з фокусом на сонце та вітер для заміни втрачених 50% генерації. Потенціал величезний: за оцінками дослідників ETH Zurich, вітер може дати 180 ГВт, сонце - 39 ГВт, що перевищує довоєнні 59 ГВт. "Війна прискорила перехід, бо децентралізовані ВДЕ роблять систему стійкою до ударів", стверджує Артем Семенишин, виконавчий директор Асоціації сонячної енергетики України.

Стратегія розвитку розподіленої генерації до 2035 року, схвалена в серпні 2024-го, акцентує на сонячних мікромережах для критичної інфраструктури. Національний енергетичний і кліматичний план (NECP) на 2025–2030 роки передбачає інвестиції в 41,5–50 мільярдів доларів, з фокусом на біомасу та газ для балансування сонця й вітру. До 2032 року планується побудувати 5–7 ГВт нових сонячних і вітрових станцій для експорту, 30+ ГВт для зеленого водню та 3,5 ГВт гідроенергії, з загальними інвестиціями 130 мільярдів доларів у програму "Енергетична незалежність і зелений курс".

Проекти відновлення в деокупованих регіонах: приклади успіху

Деокуповані території України стали лабораторією зеленої трансформації. У Харківській області, де руйнування сягнули 72% від загальних пошкоджень (разом з Донецькою, Луганською, Запорізькою, Херсонською та Київською), проекти фокусуються на сонячних установках для критичної інфраструктури. Проект "Renewables for Resilient Ukraine" (R2U) від Ecoclub у 2024 році встановив 19 сонячних електростанцій і один тепловий насос потужністю понад 1 МВт на об'єктах у деокупованих громадах, задовольнивши запити від 635 муніципалітетів — 43% усіх в Україні.

У Херсонській області, після звільнення від окупації, відновлюється Tokmak сонячна станція, пошкоджена у 2022-му, з інвестиціями в 323 МВт для живлення 200 000 домогосподарств у сусідній Дніпропетровській. DTEK Renewables, найбільший інвестор ВДЕ в Україні, інвестував 1,4 мільярда євро в сонце та вітер попри війну, відновлюючи Tyligul вітрову станцію потужністю 78 МВт у Миколаївській області. У Запорізькій, де окупація знищила 80% вітру, IRENA та Energy Community Secretariat підписали угоду в червні 2024-го про фінансування сонячних проєктів через Ukraine Energy Support Fund, з грантами на 500 мільйонів євро для ремонту та нових установок.

Партнерство EIB та UNDP з липня 2025 року фінансує децентралізовані технології - PV-системи, сонячне тепло, біомасу, геотермальні та повітряно-водяні теплові насоси - для муніципалітетів у деокупованих регіонах, з бюджетом 600 мільйонів євро на екстрені проєкти опалення та живлення. Tech4Good Global Challenge у 2024–2025 роках розгорнув портативні сонячні генератори та мікровітряки в Харківській та Миколаївській областях, демонструючи XIZAN MY SOLAR PLANT у Києві в березні 2025-го як альтернативу дизельним генераторам. Ці проекти не лише відновлюють енергію, але й створюють робочі місця: за оцінками Razom We Stand, відновлення ВДЕ в деокупованих районах генерує до 10 робочих місць на 1 МВт встановленої потужності.

Європейські тренди у розвитку ВДЕ

Європа, як і Україна, прискорила зелений перехід через війну, але масштаби різні. У ЄС частка ВДЕ зросла з 34% (979 ТВт·год) у 2019-му до 47% (1300 ТВт·год) у 2024-му, знизивши викопне паливо до 29% (793 ТВт·год). Сонячна генерація зросла на 21% (+53 ТВт·год) у 2024-му, вітрова — на 37% з 169 ГВт до 231 ГВт, тоді як Україна досягла 22% ВДЕ у 2023-му (проти 42% в Європі). REPowerEU скоротив імпорт російського газу на 80%, замінивши його ВДЕ та LNG, з інвестиціями 390 мільярдів доларів у чисту енергію у 2025-му.

Україна відстає через війну, але наздоганяє інші країни Європи: її потенціал сонця (1100–1500 кВт·год/м²) перевищує німецький, а вітру на північному сході — понад 7 м/с. На відміну від ЄС, де обмеження виробництва ВДЕ сягає 11% через брак мереж, Україна інтегрує сонце в мікромережі для стійкості. Країни G7 залучили 3 мільярди доларів для України до березня 2024-го, включаючи 500 мільйонів євро на Ukraine Energy Support Fund.

"Війна в Україні прискорила перехід ЄС до ВДЕ, заощадивши 12 мільярдів євро на газі з 2022-го", - зазначає аналітичний центр з енергетики Ember у звіті 2024-го. Однак Україна може стати "зеленим хабом" для Європи, експортуючи 5–10 ГВт ВДЕ за 10 років, як прогнозує Ukraine National Recovery Plan.

Для порівняння ключових показників розглянемо таблицю на основі даних IEA, Ember та урядових звітів України.

Джерела: IEA Renewables 2025, Ember European Electricity Review 2025, Ukraine NECP 2024.

Виклики та перспективи ВДЕ в Україні

Перехід енергетичної системи до ВДЕ відбувається не без перешкод: окупація блокує 80% вітрових потужностей у південних регіонах, а борги за "зелену" електрику сягають сотень мільйонів, підриваючи довіру інвесторів. У 2024-му пілотні аукціони ВДЕ провалилися через ризики, а високі відсотки фінансування ускладнюють банківськість проектів. Хоча прийняття закону про стимулювання розвитку відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива дозволяє муніципалітетам будувати ВДЕ, а інтеграція в ENTSO-E (Європейська мережа операторів систем передачі електроенергії ) забезпечує імпорт до 2,1 ГВт з ЄС.

Перспективи ВДЕ в Україні виглядають обнадійливо: за даними IEA, сонце та вітер складуть 80% нових потужностей у світі до 2027-го, а Україна може експортувати зелений водень, інтегруючись у Vertical Corridor з Грецією.

Фатіх Бірол, виконавчий директор IEA, підкреслює: "Війна в Україні продовжує змінювати енергетичні ринки, прискорюючи перехід на відновлювані джерела енергії та підвищуючи енергетичну безпеку в довгостроковій перспективі.". З інвестиціями G7+ та ЄС Україна не лише відновиться, але й стане моделлю для післявоєнного зеленого розвитку.

У підсумку, руйнування стали трампліном для зеленої енергетики України: від втрат 9 ГВт до планів на 219 ГВт потенціалу ВДЕ. Залишається сподіватися, що міжнародна солідарність перетворить ці зусилля на глобальний прецедент стійкості.