Від блекаутів до мільярдних збитків: що сталося з українською енергетикою за 4 роки війни

На початок лютого 2026 року, після нових масованих ударів, критичний стан енергетики поширився на всі її сегменти — від атомних та теплових станцій до відновлюваних джерел

Українська енергетична система переживає один із найскладніших періодів за всю історію незалежності. Через тривалу агресію Російської Федерації, яка розпочалася з повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року, інфраструктура енергетики зазнала колосальних руйнувань.

Станом на лютий 2026 року, після чергових масованих ударів на початку місяця, ситуація залишається критичною. Пошкодження охоплюють усі сегменти: від атомних електростанцій до теплових і відновлювальних джерел. Загальні збитки перевищують десятки мільярдів доларів, а відновлення вимагає не лише значних коштів, але й стратегічного підходу до модернізації системи.

Аналітики зазначають, що постійні атаки не лише знищують фізичні об'єкти, але й підривають економіку країни, призводячи до втрат у ВВП на рівні 1-3% щорічно. Згідно з даними Світового банку, прямі збитки енергетичного сектору сягнули $20,51 млрд США станом на кінець 2024 року, але з урахуванням ударів 2025-2026 років ця сума значно зросла.

Масовані атаки на енергетичну інфраструктуру

З вересня 2022 року, коли Росія розпочала систематичну кампанію проти української енергосистеми після невдач на фронті в Харківській області, російські війська завдали тисяч ударів по об'єктах генерації, передачі та розподілу електроенергії. За даними уряду та міжнародних організацій, з початку повномасштабного вторгнення зафіксовано понад 1200 масованих і точкових атак лише в перші роки, а загальна кількість ударів по енергетиці перевищила десятки тисяч, включаючи ракети, крилаті ракети, балістичні та ударні дрони типу Shahed. Ці дії призвели до руйнування або серйозного пошкодження близько половини потужностей генерації, понад 800 котелень, 18 великих теплоелектроцентралей та значної частини високовольтних підстанцій.

У 2022–2023 роках Росія проводила хвилі масованих ракетних обстрілів (до 70–100 засобів повітряного нападу за раз), що вивело з ладу близько 40 % енергетичної інфраструктури. Найінтенсивніший період припав на осінь-зиму 2022 року, коли зафіксовано 25 масованих атак лише за два роки (до вересня 2024 року). Атаки спрямовувалися на теплові електростанції, гідроелектростанції, підстанції та лінії передачі, що спричиняло багатоденні блекаути в регіонах і позбавляло мільйони людей світла та тепла в холодну пору.

У 2024–2025 роках тактика змінилася: Росія перейшла до масованих дронових атак (часто сотні Shahed за ніч), комбінованих з ракетами, щоб виснажити українську протиповітряну оборону та мережі. З березня по серпень 2024 року зафіксовано 9 хвиль комплексних ударів у 20 областях, а з осені 2025 року не було жодного дня без обстрілів енергетики. З жовтня 2025 року Росія здійснила понад 256 повітряних нальотів саме на енергооб'єкти, що призвело до втрати ще кількох гігават потужності та переходу до дефіцитного режиму роботи системи.

Станом на початок 2026 року атаки продовжилися з новою інтенсивністю. Від січня Росія вже завдала понад 217 ударів по енергетиці, включаючи кілька масованих хвиль за місяць. У січні–лютому 2026 року ворог регулярно застосовував сотні дронів і десятки ракет за одну ніч, цілеспрямовано вражаючи теплові електростанції, підстанції 750 кВ і 330 кВ, а також об'єкти, що забезпечують видачу потужності атомних електростанцій. Це призвело до каскадних аварій, зниження генерації на атомних станціях, дефіциту потужності в пікові періоди та аварійних відключень по всій країні.

За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, з 2022 року Україна втратила дві третини диспетчерської потужності, а доступна генерація впала з 33,7 ГВт на початку вторгнення до близько 14 ГВт. Міжнародні організації, зокрема ООН та FIDH, неодноразово кваліфікували ці систематичні удари як порушення міжнародного гуманітарного права, оскільки вони спрямовані на цивільну інфраструктуру та створюють гуманітарну кризу.

Пошкодження атомних електростанцій

Атомна енергетика є основою української енергосистеми, забезпечуючи до 50% електроенергії. Однак через атаки на високовольтні лінії та підстанції, які забезпечують видачу потужності, АЕС неодноразово розвантажувалися. Станом на лютий 2026 року, після ударів 7 лютого, всі підконтрольні Україні АЕС знизили виробництво. За даними Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом", це вплинуло на збільшення дефіциту потужності.

Хмельницька АЕС, наприклад, вимушено знизила потужність через пошкодження ліній зв'язку зі споживачами. За словами експертів, під час діагностики діють аварійні вимкнення, а відновлення може тривати тижні. Загалом, з початку війни Україна втратила чверть атомної потужності через окупацію Запорізької АЕС. Збитки від пошкоджень оцінюються в мільярди доларів, а ризики ядерної безпеки залишаються високими, як зазначає Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ).

Збитки тепловій генерації

Теплова генерація зазнала найбільших втрат: станом на лютий 2026 року до 90% потужностей знищено або пошкоджено. Дарницька ТЕЦ у Києві, яка забезпечувала тепло для жителів, зазнала серйозних ушкоджень 3 лютого. Відновлення вимагатиме значного часу та ресурсів. У Харкові ТЕЦ-5 пошкоджена без можливості ремонту, що призвело до надзвичайного стану в регіоні.

За даними ДТЕК, з жовтня 2025 року це вже десята атака на їхні ТЕС. Екс-міністр житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко попереджає: "Енергосистема розвантажена і працює поки що на мінімальній потужності - десь на третину від потреби". Збитки від руйнувань теплових об'єктів сягають $14,6 млрд, за оцінками Київської школи економіки.

Вплив на відновлювальні джерела та гідроенергетику

Відновлювальні джерела енергії (ВДЕ) та гідроенергетика також постраждали. Станом на травень 2025 року 50% гідроелектростанцій пошкоджено, а 40% знищено. Атаки на підстанції ускладнюють інтеграцію сонячних і вітрових ферм. МЕА зазначає, що дві третини диспетчерської потужності знищено з весни 2024 року. Це призводить до дефіциту влітку, коли попит на кондиціювання зростає.

Загальні економічні втрати

Згідно з четвертою швидкою оцінкою збитків і потреб у відновленні (RDNA4) Світового банку, прямі збитки енергетичного сектору зросли на 70% з лютого 2024 року, сягаючи 20,51 мільярда доларів. Потреби у відновленні – майже 68 мільярдів доларів. Економічний вплив: дефіцит електроенергії скоротить ВВП на 0,5-3% у 2026 році, за прогнозами Національного банку України та Київської школи економіки.

Перспективи відновлення

Відновлення енергетики вимагає 13,4-23 мільярдів доларів на децентралізовану систему, за підрахунками МЕА. Україна планує модернізацію з акцентом на ВДЕ та інтеграцію з Європою. Світовий банк виділяє 40 мільйонів доларів на обладнання для стабілізації мережі. Однак без припинення атак відновлення буде ускладнене. Аналітики прогнозують збереження дефіциту до кінця 2026 року, що стримуватиме зростання ВВП. Необхідна міжнародна допомога, як-от пакет від Швеції на 1 млрд шведських крон.

Наразі, стан української енергетики на лютий 2026 року демонструє стійкість, але й вразливість. Збитки перевищують $30 млрд доларів з урахуванням останніх атак, а відновлення – це не лише ремонт, але й перехід до стійкої моделі. Тільки політична воля та міжнародна підтримка визначать майбутнє сектору.