Професії, яких не буде через 5 років: як українцям встигнути перекваліфікуватись до 2030 року

За оцінками Всесвітнього економічного форуму, технологічні зміни до 2030 року витіснять близько 85 мільйонів робочих місць, однак водночас створять приблизно 97 мільйонів нових

Через 5 років професія, яку людина опановувала десятиліттями, може раптом стати архаїзмом - так само як колись друкарські машинки, телеграфісти чи лампові телевізори. Автоматизація процесів, штучний інтелект і глобальні економічні зрушення вже зараз переписують правила гри на ринку праці України.

За даними Всесвітнього економічного форуму, до 2030 року у світі зникне до 85 мільйонів робочих місць через впровадження нових технологій, тоді як з'явиться 97 мільйонів нових. В Україні цей процес прискорюється війною, міграцією та цифровізацією: дефіцит кадрів за оцінками МОП (Міжнародна організація праці) сягає 8,7 мільйона осіб, а попит на фахівців у сфері інформаційних технологій зріс на 25% лише за 2025 рік. Для українців віком 40–55 років, які становлять значну частину робочої сили, це не просто статистика – це виклик виживання в новій реальності.

Професії під загрозою: автоматизація забирає рутину

Автоматизація та штучний інтелект не щадять тих, чия робота базується на повторюваних діях, обробці даних чи простих розрахунках. За прогнозами МОП, до 2030 року 41% компаній у світі, включно з українськими, скоротять персонал через впровадження цих технологій. В Україні цей тренд особливо помітний у торгівлі, логістиці та адміністративній сфері, де рутинні завдання вже замінюють програми та роботи.

Водії вантажівок та таксі – одна з перших жертв. Зі зростанням автономних транспортних засобів, таких як безпілотні вантажівки, які тестують у Європі та США, попит на водіїв зменшиться на 30–40% до 2030 року. В Україні, де логістика постраждала від війни, компанії як "Нова пошта" вже інвестують в автоматизовані сортувальні центри, скорочуючи потребу в кур'єрах. Касири в супермаркетах та магазинах стикаються з подібною долею: самообслуговування та мобільні додатки для оплати вже витісняють 20% таких посад у великих мережах, як "АТБ" чи "Сільпо".

Оператори контакт-центрів та кол-центрів – ще одна зона ризику. Штучний інтелект у вигляді чат-ботів обробляє до 70% стандартних запитів клієнтів, як-от оформлення замовлень чи консультації. В Україні, де сфера послуг генерує 60% зайнятості, це призведе до скорочення на 25% таких позицій до 2028 року. Бухгалтери, особливо на рівні рутинного ведення обліку, частково зникають: автоматизовані системи, як-от 1С з інтеграцією штучного інтелекту, замінюють 40% операцій з обробки документів. Перекладачі, які займаються стандартними текстами (інструкції, контракти), втрачають до 50% ринку через інструменти машинного перекладу, точність яких сягнула 95% у 2025 році.

Ці зміни не є абстрактними: у першому півріччі 2025 року понад 12,6 тисячі українців пройшли перекваліфікацію саме з цих професій через програми Державної служби зайнятості. За словами Петра Гайдуцького, відомого українського економіста та керівника аналітичного центру "Інститут соціально-економічної трансформації", автоматизація, зокрема у мережі "АТБ", дозволяє скоротити персонал на 30 %, але водночас розширює бізнес, тому єдиним способом уникнути масових втрат робочих місць і не втратити ціле покоління працівників є швидка адаптація та масове перенавчання.

Нові горизонти: професії, які формують майбутнє

Поки одні двері зачиняються, інші відчиняються ширше. За прогнозами Міністерства економіки України та Європейського банку реконструкції та розвитку, до 2030 року в Україні з'явиться 300–500 тисяч нових робочих місць у сферах технологій та зеленого розвитку, зокрема 150–200 тисяч в IT і 100–150 тисяч у відновлюваній енергетиці.

Спеціалісти з формулювання запитів до штучного інтелекту – так звані інженери підказок – вже затребувані в IT-компаніях, де вони оптимізують взаємодію з системами на кшталт ChatGPT. Середня зарплата таких фахівців у 2025 році сягає 40–60 тисяч гривень на місяць, з ростом попиту на 35%. Етики штучного інтелекту, які оцінюють ризики упереджень в алгоритмах, стають ключовими для банків та державних установ: ринок цієї професії в Україні зросте до 50 мільйонів доларів до 2028 року.

Спеціалісти з кібербезпеки для дронів – інша затребувана ніша, народжена війною. Зі збільшенням використання безпілотників у логістиці та обороні, попит на таких експертів зріс на 40% у 2025 році, з зарплатами від 50 тисяч гривень.

Фахівці з відновлюваної енергетики, зокрема інженери сонячних та вітрових систем, відповідають на глобальний тренд "зеленої" трансформації: до 2030 року сектор створить 100 тисяч робочих місць в Україні, з фокусом на екологічний інжиніринг.

Нові професії вимагають не дипломів, а навичок: 66% зумерів і 65% мілленіалів готові до перекваліфікації для них.

Державні та приватні програми перекваліфікації

Перекваліфікація – ключ до адаптації, і Україна вже має інструменти для цього. Державний портал "Дія.Освіта" у 2025 році трансформувався в екосистему зі штучним інтелектом, яка пропонує персоналізовані траєкторії навчання: за перше півріччя понад 500 тисяч українців пройшли курси з IT та зеленої енергетики.

Платформа Prometheus реалізувала програму "Нова професія: від навчання до працевлаштування" за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку, з трьома наборами у 2024–2025 роках, які зібрали 17 тисяч заявок. Учасники отримують безплатний доступ до курсів, менторство та психологічну підтримку, з фокусом на працевлаштування: 70% випускників знаходять роботу протягом 3 місяців.

Ініціатива IT Generation, запущена Міністерством цифрової трансформації, навчила 20 тисяч осіб у 2024–2025 роках, з акцентом на жінок та ветеранів: 31% учасників – віком 40+.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) фінансує програми для 10 тисяч українців у сфері відновлюваної енергетики, з грантами до 5000 євро на навчання.

Європейський Союз через Ukraine Facility підтримує ReSkill UA, де у 2025 році 700 жінок та 100 ветеранів безплатно опанують IT та кібербезпеку. За даними Gradus Research, 73% українців 45+ вже змінили професію, а 31% навчаються щороку.

Прогноз до 2030: від кризи до можливостей

До 2030 року ринок праці України трансформується радикально: за Стратегією зайнятості населення, безробіття зменшиться до 7%, але дефіцит кадрів у технологіях сягне 2 мільйонів. В Україні автоматизація та технологічні зміни витіснять до 20–30% рутинних робочих місць, але сектори зеленої енергетики та інформаційних технологій створять 250–350 тисяч нових позицій до 2030 року. Національний банк прогнозує зростання зарплат на 15–20% щороку через конкуренцію за таланти, з фокусом на нові навички: штучний інтелект, великі масиви даних та кібербезпеку.

Наразі, головними викликами, що стоять перед нашою країною, є демографічна криза (менше молодих людей на ринку праці) і складне повернення мільйонів українців з-за кордону. Проте можливості значно переважать над проблемами, якщо держава та бізнес зараз активно вкладатимуться в доступну перекваліфікацію та навчання впродовж усього життя.