Податок на цифрові платформи: як Україна виводить з тіні онлайн-доходи та що зміниться для звичайних українців

Новий закон полегшить оподаткування онлайн-заробітків, водночас запровадивши автоматичний контроль

У червні 2026 року Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроект №15111-д щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та їх оподаткування. Цей документ, який часто називають у медіа "податком на цифрові платформи", став частиною ширших зусиль держави з детінізації економіки, виконання зобов’язань перед Європейським Союзом та Міжнародним валютним фондом. Для мільйонів українців, які підробляють через сервіси доставки, оренди чи онлайн-продажів, це означає спрощення сплати податків, але й автоматичний контроль.

За словами першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, документ вийшов "дуже притомним, який підтримали всі бізнес-асоціації". Він наголосив, що вдалося уникнути надмірних обмежень, які лякали людей на початкових етапах обговорення.

Чому виникла потреба в новому регулюванні

Сьогодні значна частина доходів від онлайн-діяльності залишається поза увагою податкової служби. Люди продають товари, надають послуги через платформи на кшталт Bolt, Uklon, Glovo, Airbnb чи Prom, отримують гроші на особисті картки й часто не декларують їх. Формально такі доходи вже оподатковуються за ставкою 18% податку на доходи фізичних осіб плюс військовий збір, але механізму контролю майже немає.

Новий закон запроваджує європейський підхід, подібний до директив ЄС (DAC7). Цифрові платформи, які виступають посередниками та отримують комісію від угод, стають податковими агентами. Вони самостійно утримуватимуть податок з виплат користувачам, перераховуватимуть його до бюджету та подаватимуть звітність до Державної податкової служби. Це дозволяє вивести з тіні значні кошти без додаткового паперового навантаження на звичайних людей.

Міністерство фінансів України оцінює кількість підзвітних продавців-фізичних осіб приблизно в 400 тисяч. Очікуваний фіскальний ефект - близько 14 мільярдів гривень щорічно. Отримані кошти розподілятимуться у пропорції 50/50 між загальним і спеціальним фондами державного бюджету.

Скільки податку доведеться сплачувати та для кого

Закон встановлює єдиний податковий платіж у розмірі 10% (фактично 5% податку на доходи фізичних осіб, без окремого військового збору в цій редакції, з можливим коригуванням надалі). Платформи утримуватимуть його автоматично. Для тих, хто вже зареєстрований як фізична особа-підприємець, правила не змінюються - вони сплачують податки самостійно за своїми групами єдиного податку.

Важлива пільга: доходи від продажу товарів через платформи не оподатковуються, якщо їхній річний обсяг не перевищує еквівалент 2000 євро (за курсом Національного банку України) або якщо кількість операцій не більша за 30 на рік. Це захищає звичайних людей, які час від часу продають особисті вживані речі.

Для більших обсягів товару, ціною понад 2000 євро, оподатковується лише перевищення. Якщо дохід значний (близько 6,7 мільйона гривень на рік), ставка може повертатися до стандартних 18%. Закон також передбачає вимоги до продавців: відсутність найманих працівників, не продаж підакцизних товарів тощо для користування пільговим режимом.

Що змінилося в правилах оподаткування – порівняльна таблиця

Джерело: дані Міністерства фінансів та прийнятого закону.

Чому OLX та подібні дошки оголошень не потрапив під основний удар

Багато українців стурбовані, чи зачепить новий закон популярні "дошки оголошень" на кшталт OLX. Відповідь — ні, принаймні для класичної моделі. Голова Комітету з питань фінансів Данило Гетманцев пояснив: "Якщо платформа просто є дошкою оголошень, безперечно, вона не є платником. Facebook та Instagram такими платниками не є. Це відповідає євродирективі та нашому підходу".

Податкові агенти - це лише ті платформи, які виступають посередниками, отримують комісію від конкретних угод і можуть підтвердити суму операції (наприклад, через сервіс OLX Доставка). Якщо угода відбувається напряму між продавцем і покупцем без участі платформи в розрахунках, податок не утримується автоматично. Інформація про дрібні продажі (до 2000 євро) також не передається до податкової.

Такий підхід став важливим компромісом, якого домоглися під час доопрацювання законопроекту. Він захищає звичайних користувачів від надмірного контролю, водночас охоплюючи систематичний бізнес на маркетплейсах.

Обмеження переказів з карти на карту та контроль за ухиленням

Паралельно з податковими змінами банки посилили моніторинг переказів. З червня 2025 року діє ліміт на вихідні P2P-перекази (з карти на карту) без підтвердження доходів — 100 тисяч гривень на місяць для клієнтів середнього та низького ризику (раніше 150 тисяч). Для високоризикових переказів ліміт встановлено ще нижче.

Регулярні великі надходження на особисту картку без пояснення можуть привернути увагу податкової. Якщо кошти визнають доходом від підприємницької діяльності, а податки не сплачено, передбачені штрафи. За ухилення від сплати передбачено від 17 до 34 тисяч гривень, плюс можливе донарахування 18% ПДФО та пені. У крайніх випадках порушникам загрожує кримінальна відповідальність.

Експерти наголошують: сам факт переказу не оподатковується. Важливо джерело коштів. Для легальних доходів достатньо документів (договори, чеки, декларації). Новий закон з цифрових платформ частково розв’язує проблему, бо податок стягується автоматично.

Вигоди та ризики для економіки

Запровадження нових правил - це крок до справедливості. Ті, хто працює офіційно, не повинні конкурувати з тіньовими заробітчанами. За оцінками уряду, детінізація принесе 14 мільярдів гривень, які підуть на оборону та соціальні потреби в умовах війни.

Водночас є і мінуси від запровадження нових правил. Платформам доведеться інвестувати в системи ідентифікації, звітності та утримання податків. Для іноземних сервісів (Uber, Airbnb) потрібен міжнародний обмін даними, що запрацює не відразу — повноцінно, ймовірно, з 2027–2028 років.

Для звичайних українців плюси очевидні: пільгова ставка 10% замість 18%+, автоматична сплата (без декларацій для більшості), захист дрібних продажів. Мінуси - менша анонімність для активних заробітчан.

Новий податок на цифрові платформи не є додатковим тягарем, а радше сучасним інструментом адміністрування. Він відповідає європейським стандартам і допомагає наповнювати бюджет без радикального підвищення ставок. Головне для громадян - розуміти правила: продавайте особисті речі спокійно в межах ліміту, а для регулярного бізнесу краще перейти на пільговий режим або ФОП.

Держава отримує інструмент для детінізації, громадяни - прозорі правила, а економіка - додаткові мільярди на відновлення. Чи спрацює це на практиці, покаже час, але вектор очевидний: від "сірої" економіки до прозорої цифрової реальності.