Міста процвітають, села пустіють: як урбаністичний вибір України визначить її майбутнє до 2030 року

Українці масово виїжджають з села до міста: який прогноз чекає на країну до 2030 року

У 2025 році урбаністичний ландшафт України переживає драматичні трансформації, де міста стають магнітами для інвестицій і талантів, а села стикаються з депопуляцією та занепадом. За даними Vienna Institute for International Economic Studies (WIIW), у Центральній Європі, включаючи Україну, урбаністичний бум супроводжується скороченням сільського населення на 15–20% за останнє десятиліття, з прогнозом подальшого дисбалансу до 2030 року. Ця тенденція, висвітлена на Весняному семінарі 2025 від WIIW "Зростаючі міста та скорочення сільської місцевості в Центральній Європі", підкреслює виклики для регіонального розвитку: з одного боку, зростання міських бюджетів на 18% завдяки децентралізації, з іншого - міграція 30% сільського населення до міст, що посилює економічні нерівності.

Реформа децентралізації: зростання міських бюджетів і регіональна автономія

Децентралізація, започаткована у 2014 році в Україні, стала ключовим інструментом для вирівнювання регіонального дисбалансу, але її ефекти в 2025 році проявляються неоднозначно. За даними White Book of Reforms 2025 від VoxUkraine, реформа охопила 1469 громад, що покривають понад 90% території країни, з обов'язковим об'єднанням до кінця 2020 року та скороченням районів з 490 до 136. Це призвело до зростання місцевих бюджетів, де міста отримали 60% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 10% податку на прибуток, що унеможливлює легке вилучення коштів центральним урядом.

У 2025 році міські бюджети зросли на 18%, досягнувши загального обсягу 194,3 млрд грн для освіти та науки, з акцентом на урбаністичні проекти, як-от модернізацію інфраструктури в громадах. "Децентралізація надала місцевим органам влади ресурси, покращивши якість публічних послуг", — зазначає аналітичний звіт VoxUkraine, посилаючись на перерозподіл субвенцій на охорону здоров'я та освіту з 2015 року, де кошти розподіляються за кількістю пацієнтів чи студентів.

Політичні зміни, включаючи Закон про децентралізацію від березня 2014 року та зміни до Бюджетного кодексу 2015-го, стимулювали урбаністичний розвиток: громади отримали повноваження на реєстрацію підприємств, адміністративні послуги та ко-фінансування доріг.

У 2020 році вибори з рекордно низькою явкою 37% дозволили новим обличчям, включаючи більше жінок завдяки гендерним квотам, увійти до рад, що посилило локальну демократію. Однак повномасштабна війна посилила централізацію: у 2023 році "військовий ПДФО" перерозподілили на оборону, обмеживши автономію, хоча наприкінці 2024-го парламент дозволив радам закуповувати для військових частин.

За опитуванням KIIS у листопаді 2022 року, 76% українців підтримували продовження реформи, вважаючи її ключем до стійкості, з покращенням довіри до місцевої влади на 20–25% з 2014 року. Українські міста, такі, як Київ та Львів, скористалися децентралізацією для залучення €500 млн грантів ЄС на відновлення, але сільські громади отримали лише 4% земельних податків від загальних доходів, що посилює дисбаланс. Ці реформи, за оцінками Центра Разумкова, підвищили прозорість через онлайн-аукціони з продажу землі з 2021 року, але 62% громадян скептично ставляться до здатності місцевої влади керувати додатковими повноваженнями.

Економічні наслідки міграції: 30% сільського населення в пошуках міських можливостей

Міграція 30% сільського населення до міст - ключовий економічний наслідок урбаністичного буму, що загрожує стійкості регіонів. За даними CSIS, робоча сила України скоротилася на понад 25% у 2023 році порівняно з 2021-м, з безробіттям 12,7% наприкінці 2024-го, де ветерани мають показник 30% - удвічі вищий за цивільний.

"Населення України впало до 35,8 млн станом на липень 2024-го, або 31,1 млн на підконтрольних уряду територіях, з прогнозом скорочення до 28,9 млн до 2041 року", — попереджає аналіз CSIS, посилаючись на Національну академію наук України, при цьому народжуваність нижча 1 на одну жінку, проти середньої 1,3–1,8 у Східній Європі. Це посилює міграцію: з 5,4 млн ВПО у січні 2023-го 55% - жінки та дівчата, 6,8 млн біженців за кордоном.

Економічно це призводить до дефіциту робочої сили: Міжнародна організація праці (МОП) прогнозує потребу в 8,6 млн додаткових працівників до 2032 року для поступального росту ВВП, з 60% у послугах, 27,4% в промисловості та 12,6% в агросекторі, де 35,4% - висококваліфіковані працівники. У сільських районах, за даними VIIES, скорочення населення на 15% призвело до занепаду інфраструктури, з втратою 3 млн робочих місць від 2022 року та бідністю 24,2%. Міста, навпаки, приваблюють інвестиції: у 2025 році урбаністичні проекти залучили $486 млрд від Світового банку, з гендерним розривом у зарплатах понад 30%, де понад 50% нових бізнесів започатковані жінками.

"Коли люди довго не працюють, їхні вміння втрачають цінність, що впливає на їхню ефективність і заробітки", — пояснює CSIS, спираючись на реальні дослідження. Через війну продуктивність праці в Україні може впасти на 7% до 2035 року. За опитуванням Інституту економічних досліджень у жовтні 2024 року, понад 60% компаній скаржаться на брак кваліфікованих працівників, адже у 2020 році 10 мільйонів працездатних українців не брали участі в ринку праці. Це утворює замкнене коло: села втрачають 30% жителів, міста перевантажені, а гендерна нерівність у роботі, яка до війни складала 15%, зросла до 30% у зарплатах.

Як технології змінюють міста: приклад Вінниці

Технології стають важливим інструментом для гармонізації розвитку міст і сіл, допомагаючи планувати простори з урахуванням потреб усіх жителів. У Вінниці цей підхід втілюють через Програму інформатизації та цифрової трансформації, запущену на 2024–2026 роки в рамках ініціативи ReBuild Ukraine 2025. Завдяки підтримці Швейцарії через проект EGAP місто оновлює обладнання, програмне забезпечення та встановлює сонячні станції, що робить управління містом значно ефективнішим.

"Цифровізація муніципального простору - це основа нашої Стратегії розвитку до 2030 року", - зазначають у концепції Інтегрованого розвитку Вінниці, підкреслюючи важливість технологій для майбутнього. Наприклад, системи GIS і SCADA допомагають модернізувати очисні споруди, переробляючи стоки та створюючи енергію, а значні інвестиції в інфраструктуру підтримують ці зусилля.

Вінниця, де проживає понад 399 тисяч людей, включно з майже 43 тисячами внутрішньо переміщених осіб станом на серпень 2025 року, також запустила інноваційний парк "Crystal". Цей проект, з бюджетом у кілька мільйонів євро, об'єднує зусилля міжнародних партнерів, таких як GIZ і UNDP, та місцевих ресурсів, щоб поєднати бізнес, освіту і науку в одному просторі.

Серед конкретних прикладів - проект "Rethinking Cities" від GIZ, який використовує дані для створення доступних маршрутів довжиною 12 кілометрів, обладнаних зручними бордюрами та тактильною навігацією для людей з інвалідністю. Окрім того, теплові насоси, встановлені в рамках цього проєкту, забезпечують тепло для тисяч жителів.

Інша ініціатива, "Safe City" від BMZ і GIZ, фокусується на безпеці, розробляючи укриття та модернізуючи очисні споруди з використанням біогазу та сонячної енергії. Транспортний хаб, пов'язаний із ключовими європейськими маршрутами, також модернізує аеропорт, роблячи його зручнішим для мільйонів пасажирів.

Ці технології не лише покращують життя, але й зменшують затори, а також допомагають ветеранам адаптуватися, приносячи значну користь громаді. За оцінками Міністерства у справах ветеранів, інвестиції в такі проекти окупаються в шість разів завдяки реабілітації. У ширшому контексті, Вінниця показує, як інтеграція даних із системами типу DREAM може стати основою для планування після війни, залучаючи підтримку від міжнародних фондів, таких як Swedfund, щоб зробити розвиток стійким і всеохоплюючим.

Прогноз до 2030 року: балансу розвитку та зростання ВВП

До 2030 року урбаністика може суттєво вплинути на економіку України, додавши від 10 до 15 мільярдів доларів до зростання ВВП, якщо вдасться досягти балансу між розвитком міст і сіл. Це передбачає розумні інвестиції в сільські регіони, а також використання цифрових інструментів планування, подібних до систем GIS, які вже застосовують у Вінниці. Для реалізації такого сценарію країні знадобиться значна кількість робочої сили — близько 8,6 мільйона працівників, серед яких майже половина повинна мати середній рівень кваліфікації в сфері послуг.

Наукові моделі, як-от ті, що розроблені Міжнародною організацією праці (МОП), пропонують різні сценарії: наприклад, якщо в містах буде понад третина висококваліфікованих фахівців, це може додати 4% до зростання ВВП, а програми перепідготовки на кшталт ReSkillUA допоможуть адаптувати людей до нових реалій.

За оцінками VoxUkraine, децентралізація разом із кадастровими системами може підвищити ефективність післявоєнного відновлення України на чверть, залучаючи гранти від ЄС на суму в сотні мільйонів євро. Загальний прогноз виглядає так: якщо баланс буде досягнуто, наприклад, через розподіл інвестицій, де села отримають третину від міських коштів, то ВВП зросте на значну суму, а більшість мігрантів - понад 60% - повернуться додому, як показують опитування Gradus. Без такого підходу ризики високі: втрати можуть сягнути понад мільярд доларів до 2030 року.