Криптобізнес по-українськи: чим прославилася криптобіржа Kuna та її власник Михайло Чобанян

З криптобіржею Kuna пов'язані звинувачення в шахрайстві, мізерні доходи та робота на межі закону

Криптовалюта, яка відзначатиме цього року 15-річчя свого створення, міцно узвичаїлася не лише у світі, а й в Україні. Наші співгромадяни мають у крипті багатомільйонні статки і доступ до численних криптобірж для здійснення угод, а самі криптовалюти легалізовані і навіть оподатковуються в Україні. І серед цих торгових майданчиків є кілька таких, які були створені українськими підприємцями. Одна з них – криптобіржа Kuna, відкрита у 2014-му році. "Коментарі" вирішили розібратися, що відомо про компанію та її власника.

Біржа КУНА для українців, але не в Україні

Як свідчать дані спеціалізованих сайтів, Kuna – це назва бренду, який об'єднує три компанії, зареєстровані у Великій Британії, Литві та Канаді. Її послугами для здійснення угод з купівлі-продажу криптовалюти користуються понад 500 тисяч криптотрейдерів, а щоденний обсяг торгів на піку роботи перевищував 1,5 млн. доларів, що дозволило їй увійти до списку 30 найкращих IT-стартапів за версією Forbes-Україна.

Для того щоб почати торгувати, необхідно відкрити депозит, мінімальний розмір якого дорівнює 3 доларам, 10 гривням або відповідній сумі в одній із криптовалют, якими оперує біржа у своїй діяльності. Комісія біржі у своїй становить до 0,25%. Варто зазначити, що 72% користувачів біржі проживають в Україні, майже 11% у Росії, трохи менше 9% у Грузії та лише 4% в іншому світі. Виведення "живих" коштів здійснюється через електронні грошові системи, і на банківські карти.

Відгуки клієнтів про сервіс досить суперечливі. Наприклад, на сайті Мінфін частина клієнтів вважають зручним інтерфейс, для інших він, навпаки, виглядає "бідно", а дехто побоюється за безпеку своїх рахунків. Багато хто також скаржився на складнощі з виведенням грошей на свої карти банків. Останнє, щоправда, легко пояснюється санкціями Нацбанку, через які платежі криптовалюти впали у рази. На Kuna, наприклад, цей показник упав у 4 рази – з 1,5 млн до 400 тисяч доларів на добу, як його оцінив творець та власник біржі, український підприємець Михайло Чобанян.

Усього 600 тисяч гривень доходу. Kuna – біржа для бідних

Ім'я власника біржі ніколи не ховалося. На сайті Kuna вказано засновника біржі, підприємця Михайла Чобаняна, щоправда, юридично питання функціонування криптобіржі досить заплутане.

На сайті біржі вказуються дві фірми, які адмініструють роботу - компанія UAB Kuna Prо, зареєстрована в Литві, і FlexyPay Inc, заснована в Канаді.

Якщо вірити відкритим даним за каталогом литовських фірм, у 2022-му році штат UAB Kuna Prо складався з одного співробітника, директора та власника Михайла Чобаняна, і оборот у 2022-му році дорівнював 18 700 євро, з яких 955 євро склав чистий прибуток.

Але набагато цікавіша українська фірма – ТОВ "Куна ексчейндж", що представляє криптобіржу Kuna в Україні. Компанія була зареєстрована наприкінці 2017 року, при тому, що сама біржа працює з 2014 року. Але найбільше дивує розмір прибутків українського ТОВ.

Так, у 2019-му році за даними аналітичного сервісу YouControl вони становили близько 4 млн грн, у 2021-му впали до 1,5 млн, а 2022-го компанія відзвітувала всього про 687 700 гривень. Але навіть прості математичні підрахунки виявляють дисбаланс офіційно

Так, за даними Forbes-Україна щоденний оборот криптобіржі Kuna становив у 2021 році близько 1,5 млн дол., що при курсі в 27 гривень давало річний оборот приблизно в 14,8 млрд грн, комісія ж у 0,25%, стягувана з угод на біржі, мала принести близько 37 млн грн.

Якщо врахувати, що на українців припадало 70% клієнтів, здавалося б, дохід мав би залишати близько 25 млн грн комісійних проти 1,5 млн грн заявлених у звітності. І хоча комісія, що заявляється, в 0,25% стягувалася не з усіх операцій, все одно різниця вражає.

І треба сказати, що власнику біржі Kuna Михайлу Чобаняну не звикати до подібних метаморфоз та нестиковок.

"Криптовалюта - це я" - як починав Михайло Чобанян

Як стверджує у своїх інтерв'ю сам Михайло Чобанян, власний бізнес на біткоїні він розпочав у 2014-му році, і тоді це виглядало як переклад криптовалюти ним самим за готівку клієнтам через сайт агентства Kuna. Потім це сталося через картковий рахунок бізнесмена у Приватбанку, куди приходила безготівкова гривня за криптовалюту та поступово цей процес автоматизували.

2015-го року підприємцем зацікавилися правоохоронці, що здивувало самого Михайла Чобаняна, який стверджував, що нічого забороненого він не робив, і навпаки, відкрито заявляв, що торгує криптовалютою.

Як згадував Михайло Чобанян, він навіть привернув увагу тодішнього заступника глави Адміністрації президента України Дмитра Шимківа, що може побічно говорити про інтерес високопосадовців до справ Kuna.

Підозри в ухиленні від податків та незаконному бізнесі майже щорічні

Але все це не позбавило бізнесмена та його дітище від нових претензій з боку силовиків – у 2016 році проти нього відкрили ще одну кримінальну справу. А в 2018-му році з'явилася інформація про кримінальну справу проти Чобаняна, нібито порушену на запит одного з українських банків.

У 2021-му році з'явилося кримінальне провадження - № 42021100000000374, в якому йшлося ні багато, ні мало, про шахрайство – стаття 190 КК України. Слідство просило дати їм тимчасовий доступ для обшуку ТОВ "Куна ексчейндж", ТОВ "Ікс резерв" та БТ "Фонду розвитку соціальних інновацій "Кріпто Русь". У всіх трьох організаціях основним засновником вважається саме Михайло Чобанян.

Втім, дозвіл на обшуки у цих компаніях Подільський райсуд Києва так і не надав.

Але безперечним рекордсменом за рівнем інтересу правоохоронців стала Громадська організація "Біткоїн Фундація Україна", одним із співзасновників якої є Михайло Чобанян – у судовому реєстрі числяться 469 документів і що найдивовижніше, всі вони стосуються однієї кримінальної справи.

Згідно з фабулою справи №32015110130000019 від 28 липня 2015 року щодо підробки документів та ухилення від податків слідство вважало, що громадська організація продавала клієнтам криптовалюту за гроші, отримані незаконним способом.

Суми при цьому в деяких документах згадуються дуже різні, але зазвичай солідні – від 173 000 гривень (при курсі 21 гривня за долар) до 22 100 доларів, 12 900 євро, 250 англійських фунтів (320 доларів) та 800 швейцарських франків (936).

При цьому, зареєстрована як ГО, тобто некомерційна організація, "Біткоїн Фундація Україна", не була включена до Реєстру неприбуткових організацій, а отже, могла проводити комерційні операції, але мала сплачувати податки.

Проте, так чи інакше, будь-яких відомостей про розслідування цього кримінального провадження у відкритому доступі немає, ймовірно, після легалізації криптовалюти в Україні ця справа була просто закрита.

І хоча з початком війни криптовалюта сильно допомогла Україні, зараз її майбутнє в Україні досить туманне, головним чином через плани нардепів обкласти операції з податком у 19,5%. Ймовірно, з цієї причини, а не виключено, що й через хоча б часто цікавий правоохоронців, сам Михайло Чобанян заявив в одному з інтерв'ю, що він планує перевести свій криптобізнес у Kuna на європейський ринок, зокрема на майбутнє криптоєвро, і хоче зайняти свій шматок ринку ще до того, як на нього кинуться інші.

Що це означатиме для українців? Ймовірно, їхня активність у купівлі валют переключиться на інші криптобіржі, доступні в Україні, тим більше, що Kuna не єдина подібна біржа, створена нашим співвітчизником і "Коментарі" ще напишуть про одну з таких бірж.