Енергетична система на межі: коли скасують графіки відключення світла та скільки коштуватиме повне відновлення

Без міжнародної підтримки дефіцит може тривати роками та впливати на економіку

Енергетична система України перебуває зараз в найскладнішому стані з початку повномасштабної війни. Масовані ракетно-дронові удари російських військ, що тривають з жовтня 2025 року, призвели до значного дефіциту генерації, регулярних графіків відключень і необхідності термінового імпорту електроенергії з Європи. Ситуація ускладнилася аномальними морозами та пошкодженнями, які не дозволяють повністю відновити роботу теплових електростанцій і підстанцій. Аналітики зазначають, що без масштабної міжнародної підтримки та прискореного відновлення дефіцит може зберігатися роками, впливаючи на всю економіку країни.

Сучасний стан енергосистеми

З лютого 2022 року російські війська здійснили 1933 удари по енергетичних об’єктах України, з них понад 911 - з серпня 2025 року. Пошкоджено чи зруйновано понад 700 об’єктів. У результаті доступна генерація впала нижче 11 гігават, тоді як пікове зимове споживання сягає 19 гігават. Дефіцит становить 5–7 гігават, особливо відчутний на лівому березі Дніпра. За останні місяці з жовтня 2025-го по січень 2026-го пошкоджено близько 8,5 гігават генеруючих потужностей. Група "Нафтогаз" зазнала 229 атак лише у 2025 році - більше, ніж за три попередні роки разом. Найважчим став жовтень, коли зареєстровано 25 комбінованих ударів.

Через втрати видобутку компанія "Нафтогаз" змушена імпортувати додаткові обсяги газу для проходження опалювального сезону. НЕК "Укренерго" щодня фіксує аварійні відключення через бойові дії та негоду.

Експерти Директорату енергетичних реформ DiXi Group підкреслюють, що система працює в умовах, гірших за найпесимістичніші сценарії. Зокрема, генеральний директор Олена Лапенко зазначила: "Фактично нині енергосистема працює навіть у складніших умовах, ніж передбачав песимістичний сценарій. Навіть за умов максимального залучення доступної генерації внутрішній попит у пікові години перевищує можливості системи, що й призводить до дефіциту та застосування графіків обмежень".

Втрати потужностей та економічні збитки

Загальні втрати генерації сягають 13 гігават - знищено, пошкоджено або окуповано. Це приблизно половина довоєнної маневрової потужності. За оцінками експерта Юрія Корольчука, до 2014 року доступна потужність сягала 24 гігават на годину, нині - менше 11 гігават. Економічні наслідки відчутні: у січні 2026 року реальний ВВП скоротився на 1,4% порівняно з січнем 2025-го саме через обстріли енергетики. Виробництво, розподіл електроенергії та газу впали на 16%. Бюджет уже втратив 12 млрд гривень через зниження ділової активності.

Група ДТЕК, яка зазнала найбільших руйнувань теплової генерації, оцінює вартість відновлення своїх об’єктів у 300 мільйонів євро. Генеральний директор Максим Тімченко заявив: "До травня ми маємо на рівні уряду повністю розуміти: ось перелік обладнання, яке нам потрібне, ось джерело фінансування, і ми розміщуємо замовлення на виробництво. У питанні відновлення зруйнованих підстанцій і генерації травень є крайнім терміном". Компанія планує відновити 4 гігавати, половина коштів — власні, решта — від партнерів. Це дозволить стабільно пройти опалювальний сезон 2026–2027 років.

Тривалість відключень: прогнози експертів

Графіки погодинних відключень запроваджено в усіх регіонах і триватимуть щонайменше до кінця опалювального сезону. Експерти прогнозують, що обмеження зберігатимуться ще рік, а влітку ситуація може дещо поліпшитися через зниження споживання, але повернеться через спеку та ремонти на атомних станціях. Генеральний директор енергопостачальної компанії YASNO Сергій Коваленко пояснив: за п’яти черг відключення можуть тривати понад 16 годин на добу.

Енергетичний експерт Олександр Харченко вважає, що повністю відмовитися від графіків вдасться лише за 3–7 років, оптимально - до 2030-го. Колишній голова НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький (у грудневому коментарі) оптимістично зазначив: "Якби зараз припинились обстріли української енергосистеми, то я думаю, що за місяць-півтора можна було б ситуацію відновити". Проте реальність інша: без припинення атак відновлення затягнеться. У Києві енергетики запровадили індивідуальні графіки для мікрорайонів, щоб дати прогнозованість, але будь-яка нова атака призводить до екстрених відключень.

Потреба в коштах на відбудову: масштабні цифри

Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев у січні 2026 року заявив, що на першочергові роботи - генерацію, мобільні підстанції та обладнання — потрібно близько $1 млрд. Для повного відновлення 13 гігават втрачених потужностей знадобиться щонайменше $39 млрд. НЕК "Укренерго" оцінює потребу в 9,5 гігавата нової генерації, на яку потрібно інвестувати понад 8 млрд євро.

Державний бюджет на 2026 рік передбачає 50,7 млрд гривень на підтримку економіки, включно з енергетичною стійкістю. Однак цих коштів недостатньо без зовнішньої допомоги. Експерт Геннадій Рябцев наголошує: "Може, є сенс не відбудовувати все на тому самому пристріляному місці, а щось розосереджувати".

Основні показники втрат і потреб відновлення енергосистеми (станом на лютий 2026 року)

Показник	Значення
Загальні втрати генерації	13 ГВт
Пошкоджено з жовтня 2025 по січень 2026	8,5 ГВт
Вартість відновлення 13 ГВт	щонайменше $39 млрд
Потреба в новій генерації	9,5 ГВт
Інвестиції в нову генерацію	понад 8 млрд євро
Вартість відновлення ДТЕК	300 млн євро (4 ГВт)
Першочергова потреба	$1 млрд

Міжнародна підтримка: обсяги та приклади

З квітня 2022 року до Фонду підтримки енергетики України 36 партнерів перерахували понад 1,6 млрд євро. У січні–лютому 2026 року надійшли нові транші. Програма розвитку ООН (ПРООН) виділила додатково 230 мільйонів доларів на закупівлю обладнання. Швеція надала 1 млрд шведських крон (близько 94 мільйонів євро). Нідерланди збільшили внесок до 100 мільйонів євро (+35 мільйонів). Ірландія - 25 мільйонів євро. Австралія — 6 млн євро. Європейський інвестиційний банк додав 50 млн євро Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України".

Міністр енергетики Денис Шмигаль зазначає: "Загалом це понад 82,5 млн євро на закупівлю необхідного обладнання. Вже сьогодні Фонд підтримки енергетики України отримав 6 млн євро грантової підтримки від Міністерства закордонних справ і торгівлі Австралії.". За останні тижні партнери спрямували понад 82,5 мільйона євро додаткових внесків. Ці кошти йдуть на аварійні ремонти, захист об’єктів і децентралізацію генерації.

Найбільш постраждалі регіони

Найважча ситуація склалася в Києві, на Одещині та Дніпропетровщині - саме там після ударів 12 лютого відновлювальні роботи тривають найдовше. Фронтові області - Харківська, Запорізька, Сумська, Чернігівська потерпають від щоденних атак. За даними експерта Геннадія Рябцева, "проблемним є східний регіон, йдеться про Харків, також про Дніпро, про інші великі населені пункти, які розташовані вздовж лінії фронту півмісяцем, розпочинаючи із Сумської і Чернігівської областей та завершуючи Одеською областю. Для них найтяжче, власне кажучи, завжди було, тому що туди прилітає не час від часу, а, наприклад, Харків обстрілюють ледь не щодня".

У січні бізнес у Дніпропетровській області втратив 36% робочого часу через відключення, у Житомирській - 25%. Пошкодження зафіксовано щонайменше у 17 областях плюс Київ.

Державні компенсації та програми підтримки

Уряд запустив кілька механізмів компенсацій. Для фізичних осіб-підприємців діє програма енергонезалежності: одноразова допомога від 7500 до 15 000 гривень залежно від кількості працівників (за умови сплати єдиного соціального внеску). Кошти можна витратити на генератори, акумулятори чи інвертори. Для об’єднань співвласників багатоквартирних будинків і житлово-будівельних кооперативів - компенсація до 50% тіла кредиту на генератори та до 70% - на сонячні станції чи теплові насоси. Програма "СвітлоДім" дозволяє ОСББ встановлювати автономні джерела з державною підтримкою.

Для бізнесу, який постраждав від перепадів напруги, діє механізм відшкодування збитків через обленерго (за рішенням суду або комісії). Держава також компенсує частину витрат на обладнання в межах програм "Зроблено в Україні". Загалом у 2026 році на такі ініціативи передбачено десятки мільярдів гривень.

Перспективи відновлення

Аналітики сходяться: без припинення атак повне відновлення неможливе, але децентралізація - сонячні станції, когенерація, накопичувачі - вже рятує критичну інфраструктуру. Експерт Геннадій Рябцев підкреслює: "Забудьте про енергетичне перемир’я. Забудьте. Немає його, не буде його". Водночас Олена Лапенко закликає: "Одночасно необхідно продовжувати працювати над посиленням локальної енергонезалежності громад. Йдеться про резервне живлення для водоканалів, котелень, лікарень і шкіл, про встановлення малих когенераційних установок, газових турбін, сонячних станцій із накопичувачами".

Україна імпортує рекордні 1,9–2,5 гігавата з Європи, але це тимчасовий захід. Лише поєднання внутрішнього відновлення, міжнародної допомоги та інвестицій у нову генерацію дозволить повернутися до стабільного постачання. За оптимістичними прогнозами, графіки можуть зникнути навесні, але до повної енергетичної незалежності - роки напруженої роботи. Економіка вже платить високу ціну, тож кожен внесок у відновлення - це внесок у майбутнє країни.