Нові правила для українських біженців у Європі: в яких країнах більше не прийматимуть

Укранці в Європі більше не потрібні: деякі країни вважають, що в Україні є безпечні місця

У 2025 році низка європейських країн переглядає правила прийому українських біженців, запроваджуючи нові обмеження та змінюючи умови захисту. У центрі уваги — поділ регіонів України на "безпечні" й "небезпечні", скорочення соціальної допомоги та посилення вимог до заявників. "Коментарі" спробували розібратися, що зміниться найближчим часом у країнах Європи та як це вплине на українців.

Швейцарія: захист лише для жителів прифронтових регіонів

У 2025 році Швейцарія готується запровадити нову систему надання захисту українським біженцям. Згідно з планами, статус S більше не надаватиметься автоматично всім громадянам України. Державний секретаріат з міграції (SEM) підтвердив, що Федеральна рада готує рішення, за яким право на захист матимуть лише особи, які прибули з регіонів активних бойових дій або окупації. До таких належать Київ, Харків, Одеса, Дніпро, Запоріжжя, Херсон, Суми, Чернігів та Миколаїв.

Паскаль Шмід, представник правоконсервативної Швейцарської народної партії (SVP), заявив у коментарі SRF: "Це правильний крок, але чому Федеральна рада не впровадила обмеження раніше, залишається незрозумілим". Водночас Швейцарська рада у справах біженців застерігає, що поділ України на "безпечні" і "небезпечні" регіони є сумнівним з огляду на постійну зміну ситуації. Якщо модель набуде чинності, то не стосуватиметься українців, які вже перебувають у країні: їхній захист залишиться чинним. Водночас приблизно третина біженців у Швейцарії, за офіційною статистикою, прибули з регіонів, які можуть бути визнані "безпечними".

У 2024 році Норвегія вже запровадила поділ території України на "безпечні" та "небезпечні" регіони, що стало основою для ухвалення рішень про надання статусу захисту. За цим підходом, лише мешканці небезпечних регіонів можуть претендувати на отримання притулку. Аналогічну систему нині планує впровадити Швейцарія, що фактично означає початок сегментації прав українців у Європі залежно від місця їх проживання до війни.

Згідно з інформацією Міграційної служби Норвегії, до небезпечних регіонів належать ті самі дев'ять областей, що й у Швейцарії. Хоча наразі Норвегія продовжує приймати українців, нові заяви ретельно розглядаються, і особливу увагу приділяють індивідуальному обґрунтуванню загроз. Таким чином, ситуація дедалі більше схиляється до системи, що спирається на детальну перевірку обставин, а не автоматичне надання статусу.

Німеччина: нова система виплат у 2025 році

Федеральний уряд Німеччини планує переглянути систему соціального забезпечення для українців. Починаючи з 1 квітня 2025 року, біженці з України, які щойно прибувають до країни, більше не мають права на Bürgergeld — основний вид допомоги для безробітних. Натомість вони отримуватимуть допомогу відповідно до Закону про допомогу шукачам притулку (Asylleistungen).

Зміни не стосуються тих, хто прибув до Німеччини раніше в рамках чинної системи. Водночас точна сума нових виплат поки не розголошується, однак очікується, що вона буде нижчою за Bürgergeld. Представники соціал-демократів наполягають на збереженні гуманного підходу, але визнають, що система потребує оновлення.

Чехія: замість допомоги — умови для заробітку

У Чехії українці, які проживають у країні понад 2 роки і не отримували державну допомогу з липня 2024 року, можуть претендувати на новий тип дозволу на довгострокове проживання. Але за умови, що їхній дохід перевищує 440 000 крон на рік (близько 17 551 євро).

Як повідомляє видання "iDNES.cz", нові вимоги спрямовані на інтеграцію українців у чеське суспільство та ринок праці. Водночас неурядові організації вказують на потенційний ризик дискримінації: не всі біженці мають можливість досягти такого рівня доходу, особливо жінки з дітьми чи літні люди.

Сума щомісячної допомоги для новоприбулих становить 5000 крон (200 євро) на перші 5 місяців. Проте для отримання нового виду посвідки українцям доведеться довести свою фінансову спроможність, що, на думку правозахисників, порушує принципи рівного доступу до захисту.

Бельгія: зупинка фінансування хостелів

У Фландрії, нідерландськомовному регіоні Бельгії, з 1 січня 2025 року припинили державне субсидування приватних гуртожитків для українських біженців. Замість цього місцева влада отримує фіксовану допомогу в розмірі 1000 євро на одного біженця за умови, що вони приймають щонайменше п’ятьох осіб та офіційно зареєстровані як приймаюча сторона.

Це рішення було ухвалено для оптимізації витрат і спрощення системи розміщення, але викликало занепокоєння серед благодійних організацій. Як повідомляє "De Standaard", така політика може призвести до нестачі житла для нових прибулих. На практиці українці з меншою мережею соціальних контактів можуть опинитися без даху над головою.

Іспанія: продовження захисту до 2026 року

Іспанія, навпаки, продовжила дію тимчасового захисту для українців до 4 березня 2026 року. Про це йдеться на офіційному сайті Міністерства внутрішніх справ Іспанії. Тим, хто вже має статус, не потрібно повторно подавати заяву — пролонгація відбувається автоматично. Тимчасовий захист дає право на проживання, роботу, освіту та медичне обслуговування.

Малозабезпечені українці можуть отримувати фінансову допомогу: самотнім особам — від 500 до 800 євро, а сім’ї з дітьми — від 1200 до 2000 євро на місяць. Українців також розміщують у хостелах на термін до 18 місяців, часто за участі благодійних організацій. Іспанська модель вважається однією з найгуманніших серед країн ЄС і спрямована на довгострокову інтеграцію біженців.

Італія: підтримка обмежена в часі

В Італії тимчасовий захист також залишається чинним. Українці мають доступ до медичних послуг, освіти, працевлаштування. Проте виплати обмежені тримісячним періодом: €300 на дорослого, €150 — на дитину. Якщо родина самостійно знаходить житло, то має право подати декларацію про гостинність і отримати виплати. Про це йдеться у публікації ANSA

Загальноєвропейський контекст: менше заяв, але більше біженців

За даними Eurostat станом на квітень 2025 року в країнах ЄС перебувало 4,26 млн українців зі статусом тимчасового захисту. Це на 140 тис. більше, ніж у січні. Упродовж 2024 року статус тимчасового захисту отримали 780 тис. українців — на 26% менше, ніж у 2023-му.

Дані свідчать про те, що хоча темпи нових заяв зменшуються, загальна кількість українців під захистом зростає. Найбільше навантаження несуть Чехія (7,1 особи на 1000 жителів), Словаччина (4,8) та Польща (4,5). У лідерах за кількістю заяв на притулок — Кіпр, Греція, Ірландія та Іспанія. При цьому рівень визнання статусу притулку для українців — 87,2%, що значно вище за середній показник у 51,4%.

Європейські країни поступово переходять від режиму надзвичайного реагування до системи довгострокової інтеграції. Проте нові правила дедалі більше залежать від економічних, політичних і безпекових факторів. Для українців це означає необхідність уважно стежити за змінами в законодавстві та адаптувати свої плани до нової реальності.